У Бундестазі не змогли проголосувати за захист німецьких інвестицій у "Північний потік – 2"
Бундестаг через відсутність кворуму не зміг проголосувати за законопроєкт, який передбачає зняття з "Північного потоку – 2" обмежень, накладених газовою директивою Європейського союзу.
Німецький Бундестаг не зміг проголосувати за законопроєкт, який пом'якшить газову директиву Євросоюзу щодо газопроводу "Північний потік – 2". Про це повідомляє "Укрінформ".
Голосування щодо законопроєкту про "поширення правил внутрішнього ринку газу на трубопроводи між державами – членами ЄС та країнам – не членам ЄС" не вдалося провести через відсутність кворуму.
"Було віддано 133 голоси. Для кворуму необхідно 355 голосів. Отже, парламент не має кворуму", – сказав голова парламенту.
Голосування відбувалося 8 листопада о 2.00 за місцевим часом. Засідання закрили й перенесли на 9.00.
У Німеччині керівна коаліція подала до парламенту законопроєкт для зняття з "Північного потоку – 2" обмежень, накладених газовою директивою ЄС і захисту інвестицій німецьких компаній у газопровід.
Директива вимагає, щоб оператором "Північного потоку – 2" була незалежна від "Газпрому" компанія, а 50% потужності газопроводу було зарезервовано під прокачування газу від незалежних постачальників.
Обмеження стосуються газопроводів, які було введено в експлуатацію після 23 травня 2019 року. До цієї дати всі питання вирішували на рівні конкретної країни, на берег якої виходить магістраль.
Як пише Bild, парламентарії від ХДС/ХСС і СДПН збираються прив'язати до дати строки інвестицій, а не факт завершення будівництва. Отже, питання обмежень щодо "Північного потоку – 2" планують розв'язувати в Берліні, а не у Брюсселі.
"Північний потік – 2" – газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м&³3; газу на рік. Вартість проєкту – €9,5 млрд, його порівну фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie і австрійська OMV.
Влада України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважає "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У 2018 році Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія залишалася останньою країною, яка не дозволяла. Через це оператор проєкту запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії.
30 жовтня 2019 року Данське енергетичне агентство дало дозвіл на будівництво ділянки газопроводу "Північний потік – 2", що проходить континентальним шельфом Данії.
У "Газпромі" прогнозували, що "Північний потік – 2" введуть в експлуатацію до кінця 2019 року, однак через позицію Данії газопровід зможуть запустити не раніше ніж навесні 2020 року, пишуть "Ведомости".