У Німеччині хочуть обійти директиву ЄС і повернути собі право самостійно розв'язувати питання "Північного потоку – 2" 

У Німеччині керівна коаліція подала до парламенту законопроєкт для захисту інвестицій німецьких компаній у "Північний потік – 2". Про це 5 листопада пише Bild.

Як повідомляє газета, у разі ухвалення закон зніме з газопроводу обмеження, накладені газовою директивою ЄС.

Ідеться про нові обмеження, які поширюють третій енергопакет ЄС на газопроводи із третіх країн. Зокрема, згідно з новими правилами постачальник газу не може бути одночасно власником газопроводу. Також у магістралі має бути зарезервовано потужності для незалежних постачальників. У випадку з "Північним потоком – 2" це загрожує збитками для російського "Газпрому". Російське законодавство дає "Газпрому" монополію на експорт природного газу за межі Росії.

Обмеження газової директиви стосуються газопроводів, які було введено в експлуатацію після 23 травня 2019 року. До цієї дати всі питання розв'язували на рівні конкретної країни, на берег якої виходить магістраль.

Видання зазначає, що парламентарії від ХДС/ХСС і СДПН збираються прив'язати до термінів не саме закінчення будівництва, а терміни інвестицій, які було зроблено у проєкт до травня 2019 року. Отже, питання обмежень щодо "Північного потоку – 2" планують розв'язувати в Берліні, а не у Брюсселі. Голосування в Бундестазі має відбутися цього тижня.

Як пише Bild, керівна коаліція пояснює свою позицію тим, що газова директива ЄС у нинішньому вигляді діє в інтересах майбутніх очікувань, але не захищає вже зроблених інвестицій. А внесок німецьких компаній у будівництво "Північного потоку – 2" становить €2 млрд.

"Північний потік – 2" – газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Вартість проєкту – €9,5 млрд, його порівну фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie і австрійська OMV.

Влада України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважає "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.

У 2018 році Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія залишалася останньою країною, яка не дозволяла. Через це оператор проєкту запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії.

30 жовтня 2019 року Данське енергетичне агентство дало дозвіл на будівництво ділянки газопроводу "Північний потік – 2", що проходить континентальним шельфом Данії.

Голова НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв заявив, що компанія очікувала такого рішення данської влади.

У "Газпромі" прогнозували, що "Північний потік – 2" введуть в експлуатацію до кінця 2019 року, проте через позицію Данії газопровід зможуть запустити не раніше ніж навесні 2020 року, пишуть "Ведомости".