Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук закликав главу міністерства закордонних справ Естонії Урмаса Рейнсалу посилити протидію будівництву газопроводу "Північний потік – 2", зокрема через скоординовані дії країн ЄС і НАТО.
Гончарук сказав про це під час двосторонньої зустрічі з Рейнсалу 4 листопада, повідомляє пресслужба Кабміну.
"Важливо, аби держави – члени Євросоюзу пояснювали своїм громадянам негативні наслідки "Північного потоку – 2" для енергетичної безпеки Європи", – заявив глава українського уряду.
За повідомленням Кабміну, Рейнсалу "відзначив важливість питання" і погодився з необхідністю скоординувати дії для протидії будівництву трубопроводу.
"Північний потік – 2" – газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Довжина маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Вартість проєкту – €9,5 млрд, його порівну фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англійсько-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Влада України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважає "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У 2018 році Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія залишалася останньою країною, яка не дозволяла. Через це оператор проєкту запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії.
30 жовтня 2019 року Данське енергетичне агентство дало дозвіл на будівництво ділянки газопроводу "Північний потік – 2", що проходить континентальним шельфом Данії. Голова НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв заявив, що компанія очікувала такого рішення данської влади.
У "Газпромі" прогнозували, що "Північний потік – 2" введуть в експлуатацію до кінця 2019 року, проте через позицію Данії газопровід зможуть запустити не раніше ніж навесні 2020 року, пишуть "Ведомости".