Уряд Швеції дозволив будівництво газопроводу "Північний потік – 2" в економічній зоні країни в Балтійському морі. Про це 7 червня повідомила член опозиційної Партії центру Керстін Лундгрен із посиланням на інформацію зовнішньополітичного відомства Швеції, інформує Dagens Industri.
Вона вважає, що це рішення уряду "тривожне" і впливає на політику безпеки.
На думку Лундгрен, у питанні будівництва "Північного потоку – 2" тепер чимало залежить від Данії, яка ще не оголосила про своє рішення щодо газопроводу.
У грудні 2016 шведський острів Готланд відкликав дозвіл на оренду порту для робіт з будівництва "Північного потоку – 2" після того, як уряд Швеції висловив незадоволення з цього приводу.
"Північний потік – 2" – другий газопровід, який з'єднає Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Вартість проекту 9,5 млрд євро, його навпіл фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній. У "Газпромі" прогнозують, що "Північний потік – 2" введуть в експлуатацію до кінця 2019 року.
Влада України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважає "Північний потік – 2" загрозою енергетичній безпеці Європи. Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький назвав газопровід новою гібридною зброєю Росії проти Заходу.
Німеччина і Фінляндія дозволили прокладати трубопровід на своїй території. Данія – поки що ні.
Київ наполягає, що Росія має зберегти транзит газу територією України після будівництва "Північного потоку – 2". За словами президента РФ Володимира Путіна, постачання газу через Україну залежатиме від економічної доцільності.
За даними американського журналу Foreign Policy, США незабаром можуть ввести санкції проти п'яти європейських компаній, задіяних у проекті "Північний потік – 2".