За словами Мироненка, втрати українського експорту через транскордонний тариф на викиди вуглецю (CBAM), який 2023 року почав впроваджувати Євросоюз, до 2030 року можуть перевищити $4,6 млрд.
"Сьогодні CBAM для України здається досить віддаленою перспективою. Але після 2034 року вони зроблять нас неконкурентоспроможними. Саме тому ми всі й дивимося на "зелену" металургію. Але, за попередніми розрахунками, модернізація підприємств буде коштувати нам приблизно $8 млрд. І справа не лише в сумі. Навіть за умови залученого фінансування це дуже масштабні проєкти, на реалізацію яких нам потрібно від семи до 10 років", – пояснив Мироненко.
Він зауважив, що навіть за найоптимістичнішого сценарію, що війна в Україні закінчиться 2025 року, до 2032–2034-го неможливо модернізувати все металургійне виробництво в Україні. Тому вже сьогодні потрібно пояснювати регуляторам ЄС, що CBAM просто закриє всю українську економіку.
"Має бути якась перехідна модель із планом модернізації, планом інвестицій, початком будівництва й переходом української металургії на європейські стандарти виробництва "зеленої" сталі. Ми потребуємо досить великої підтримки від української влади, щоб зробити цей перехід м'якшим. Щоб ми встигли це зробити й не втратити ані робочих місць, ані податкових надходжень до бюджету. Ідеться про лобіювання інтересів українських металургів і гірників у Європі – я кажу не лише про "Метінвест", а й про "АрселорМіттал", і групу DCH", – резюмував Мироненко.