Українська влада має приділяти більше уваги захисту України від європейського екоподатку СВАМ – аналітик 

"У той час коли ЄС усіма силами підтримує сталеву індустрію за допомогою захисних торговельних бар'єрів, прямих субсидій і грантів на декарбонізацію в розмірі більше ніж €10 млрд за останні два роки, Україна не має жодної політики підтримки і збереження ключової галузі промисловості, яка торік забезпечила 15% експорту і практично 6% ВВП. Сталь є одним із трьох головних матеріалів для відновлення. Україна, як і ЄС, стикається з викликом зростання дешевого імпорту із третіх країн. Наша галузь уже є частиною європейського сталевого ринку, тому наші дії повинні бути гармонізовані з діями ЄС", – зазначив директор GMK Center Станіслав Зінченко.

Серед поточних проблем галузі – недосконала система бронювання працівників від мобілізації, відсутність офіційної комунікації щодо цього, жорстка фіскальна політика й несприятливі умови на світовому ринку сталі.

"Металурги України з початком повномасштабного вторгнення РФ зіштовхнулися з безпрецедентними викликами – руйнацією, пошкодженням або захопленням підприємств, втратою значної частини експортного потенціалу, розривом логістичних ланцюжків, браком персоналу. Надалі виник дефіцит електроенергії, спричинений атаками росіян на українську енергосистему", – пишуть аналітики видання.

Крім того, очікують, що європейський екологічний податок CBAM стане ще одним викликом для українського ГМК, особливо за відсутності належної уваги влади до цього питання. Війна ускладнює інвестиції в "зелений" перехід, тоді як 93% українського експорту підпадає під дію CBAM і складається із продукції чорної металургії. Виходом для України може стати пом'якшення умов і термінів впровадження CBAM.

За підрахунками GMK Center, цей податок може поштувати Україні $4,6 млрд експортного доходу в період із 2026-го до 2030 року.