"Ми цього очікували". Коболєв прокоментував згоду Данії на будівництво "Північного потоку – 2" 

У НАК "Нафтогаз України" очікували, що Данія дасть згоду на будівництво ділянки газопроводу "Північний потік – 2" в її водах. Про це заявив голова правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв у Facebook.

"Принципова позиція Данії затримала проєкт на якийсь час, але геополітичну зброю неможливо зупинити інструментами, які регулюють виключно торгові відносини", – ідеться в повідомленні.

Коболєв заявив, що протидіяти російській агресії можна за допомогою санкцій західних країн. Також він зазначив, що на тлі будівництва "Північного потоку – 2" завершення реформи ринку газу й повне впровадження європейського енергетичного законодавства в Україні стає "важливішим".

"Це законодавство захищатиме нас так само, як захищає споживачів Європейського союзу", – підкреслив Коболєв.

За його словами, значення арбітражних і судових проваджень між "Нафтогазом" і "Газпромом" буде збережено, а реструктуризація дасть змогу Україні залучити західних партнерів до управління українською газотранспортною системою.

"Північний потік – 2" – газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Вартість проєкту – €9,5 млрд, його порівну фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie і австрійська OMV.

Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія залишалася останньою країною, яка не дозволяла. Оператор проєкту запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії.

Влада України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважає "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.

30 жовтня Данське енергетичне агентство дало дозвіл на будівництво ділянки газопроводу "Північний потік – 2", що проходить по континентальному шельфу Данії.