Нардеп Борислав Береза: Мовний законопроект пропонує обов'язкове використання української, але не заходи для її популяризації та захисту
Законопроект про забезпечення функціонування української мови, який Верховна Рада ухвалила в першому читанні, має містити механізми просування і захисту державної мови, а не тільки інструменти контролю за її використанням. Таку думку у коментарі виданню "ГОРДОН" висловив позафракційний нардеп Борислав Береза.
Завдання для багатьох депутатів Верховної Ради – задовольнити запит на назву "Закон про мову", а не створити робочу інституцію із захисту мови. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" сказав позафракційний народний депутат Борислав Береза.
"Якщо ухвалюють закон про мову, то в ньому має бути просування, захист і популяризація української мови. Але я цього так і не побачив у запропонованому документі. За великим рахунком, законопроект №5670-д не вирішує наявних проблем, а створює нові. У нас традиційно пишуть законопроект і ніхто не розуміє, як його будуть виконувати. Тому я за нього не голосував", – заявив нардеп.
Він не голосував під час ухвалення законопроекту. За його словами, експерти рекомендували не виносити цього документа на голосування.
"За висновками Головного науково-експертного управління (ГНЕУ) законопроект не відповідає законодавчій базі України і має явні недоопрацювання. Наприклад, значна увага до питань обов'язкового вживання і контролю за використанням державної мови, незважаючи на "відсутність правових механізмів, спрямованих на популяризацію української мови серед полікультурного населення України". ГНЕУ також вказує, що законопроект має велику кількість суперечностей, дублює інші закони, підміняє низку понять. Формулювання "суспільне життя" що означає? Ніде не пояснюють. Є проблеми і з розподілом, і переданням повноважень між Верховною Радою і Кабміном. Досить дискусійним залишається використання інституту уповноваженого із захисту державної мови. Тому законопроект рекомендували не допускати до розгляду в першому читанні. Нерозумно з боку депутатів не прислухатися до експертної оцінки", – підкреслив Береза.
Він сумнівається, що до другого читання законопроект суттєво перероблять.
"Фактично ми бачимо законопроект, який контролює обов'язкове використання, але не пропонує заходів для популяризації мови. У ньому абсолютно відсутні механізми просування і захисту мови в діаспорі. Усім відомо, що для своєї діаспори в Україні угорці проводять безкоштовні курси згідно зі своїм законом про захист мови. А чому ми не передбачили в законопроекті відповідні дії щодо української діаспори в Угорщині? Законопроект треба повністю переписати, але я думаю, його так і винесуть на друге читання. Адже завдання для багатьох депутатів – задовольнити запит на назву "Закон про мову" для своїх виборців, а не створити законодавчу інституцію, яка б виконувала своє завдання із захисту мови", – підсумував нардеп.
Сьогодні, 4 жовтня, Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект №5670-д про забезпечення функціонування української мови як державної. Альтернативні законопроекти №5556, №5669 і №5670 виносили на рейтингове голосування, але вони не мали підтримки в залі.
В ухваленому законопроекті закріплено, що українська мова є єдиною державною офіційною мовою в Україні. Зазначено, що "спроби запровадження багатомовності всупереч Конституції України і встановленій конституційній процедурі є діями, що спричиняють мовний розкол країни, міжетнічне протистояння і ворожнечу, та спрямовують на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу". Підкреслюють, що публічне приниження української мови є "протиправним діянням, тотожним нарузі над державними символами України, та карається згідно із законом".
За інформацією народного депутата і співавтора законопроекту Ірини Подоляк, напередодні голосування з документа прибрали положення про "мовних інспекторів", а кількість інституцій, які будуть стежити за дотриманням закону, скоротили до двох – це буде Національна комісія з питань стандартів української мови та офіс уповноваженого із захисту державної мови.
Президент України Петро Порошенко висловив надію, що до другого читання народні депутати підготують збалансований проект закону про мову.