Офіс генпрокурора продовжив строки розслідування справи Шеремета до червня

Офіс генерального прокурора на прохання слідчих поліції продовжив строки досудового розслідування у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета ще на два місяці — до 12 червня 2020 року. Про це 30 березня hromadske повідомив прокурор у справі Сергій Зузак.

Слідчі аргументували своє прохання необхідністю провести ще приблизно 20 експертиз і додаткові слідчі дії.

За словами прокурора, без їх завершення передавати справу в суд зарано. За словами Зузака, всі троє підозрюваних – Андрій Антоненко, Юлія Кузьменко та Яна Дугарь – наразі відмовилися від проходження поліграфа, а деякі з них – від психологічної та антропологічної експертиз.

Водночас адвокати підозрюваних подавали протест щодо цього клопотання. За словами захисників, документ складено з порушеннями.

Найближчими днями мають відбутися судові засідання щодо продовження запобіжного заходу підозрюваним, строк якого спливає на початку квітня.

Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, яка належала співзасновниці видання "Українська правда", цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, вчинене у спосіб, небезпечний для життя багатьох людей. За версією слідства, журналіста вбили для дестабілізації ситуації в Україні.

12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. Того самого дня Нацполіція назвала їхні імена: військова медсестра Дугарь (суд відправив її під домашній арешт, 24 січня 2020 року запобіжний захід пом'якшили до нічного домашнього арешту), Антоненко (заарештовано), дитяча хірургиня Кузьменко (також поміщено під варту).

Слідчі вважають, що вибухівку під автомобіль Шеремета закладали Кузьменко та Антоненко, останнього також називають організатором злочинної групи. Дугарь нібито займалася "розвідкою": шукала камери на маршруті прямування спільників.

Адвокати підозрюваних заявляли про фальсифікацію доказів, зокрема про невідповідність даних експертиз реальним обставинам справи.