Політтехнолог Гринів: Перші пів року війни Путін питав Порошенка: "Петр Алексеевич, чем я могу тебе помочь?" При цьому посилаючи тисячі людей, які вбивали

Гринів розповів, що передувало укладенню перших Мінських угод
Фото: hromadske.ua

Маючи намір захопити українську територію у 2014 році, президент РФ Володимир Путін розставляв своєму українському колезі Петрові Порошенку дипломатичні пастки, заявив екснардеп, політтехнолог Ігор Гринів.

Проводячи ворожу політику щодо України, російський президент Володимир Путін у 2014 році вдавався до підступності в контактах із колегою Петром Порошенком. Про це в інтерв'ю "Громадському" заявив колишній народний депутат від Блоку Петра Порошенка, політтехнолог Ігор Гринів.

"Ворог гарно вміє розставляти пастки. Знаєте, як розмовляв перші пів року Путін із Порошенком? "Петр Алексеевич, чем я могу тебе помочь?" При цьому посилаючи тисячі людей, які вбивали", – розповів він.

За словами Гриніва, такий підхід глави Кремля зберігався аж до подій в Іловайську наприкінці серпня 2014 року.

"Після Іловайська він не втримав уже цю гру. Можливо, зараз ще зарано про все говорити, але коли вперше відбулося так зване припинення вогню, на наступний день вийшов про це пресреліз. А ще за день [прессекретар Путіна Дмитро] Пєсков прокинувся і сказав: "Что значит "прекращение огня"? Нас там нет". Але процес уже пішов. Його результат – перші Мінські угоди, де вперше Росія стала суб'єктом переговорів", – сказав політтехнолог.

3 вересня 2014 року на сайті українського президента з'явилося офіційне повідомлення, що результатом переговорів Порошенка та Путіна, які відбулися напередодні, "стала домовленість про постійне припинення вогню на Донбасі". За деякий час текст повідомлення було підкоректовано. Пресслужба уточнила, що результатом розмови стала "домовленість про режим припинення вогню на Донбасі".

Пізніше цього самого дня Пєсков заявив, що Росія не може вести такі переговори, оскільки не є стороною конфлікту.

5 вересня 2014 року тристороння контактна група у складі представників України, Росії та ОБСЄ ухвалила 12 пунктів угоди. Під ними поставили свої підписи також ватажки "ДНР" і "ЛНР" Олександр Захарченко та Ігор Плотницький.

Ці пункти передбачали двостороннє припинення вогню, проведення децентралізації в Україні, постійний моніторинг російсько-українського кордону з боку ОБСЄ, звільнення всіх заручників, ухвалення закону про амністію, проведення місцевих виборів на Донбасі і виведення незаконних збройних формувань із території України.

На основі цих пунктів 19 вересня 2014 року було підписано Мінський меморандум, який додавав механізми здійснення перемир'я, такі як зупинення всіх військових формувань на лінії зіткнення станом на 19 вересня 2014 року, заборона на наступальні дії й відведення великокаліберної зброї на глибину 15 км. У 30-кілометровій зоні безпеки сторони мали прибрати мінні поля й відмовитися від використання безпілотників.

У лютому 2015 року було укладено другі Мінські угоди. Вони, серед іншого, передбачають повне припинення вогню, звільнення незаконно утримуваних осіб, а також відновлення контролю над українсько-російським кордоном. За даними української сторони, жодної із цих вимог наразі повністю не виконано.