Полозов: Росія розуміє, що рішення може бути не на її користь, і затягує розгляд позову про порушення двох конвенцій у Міжнародному суді ООН
Міжнародний суд ООН на прохання Росії надав їй додатково чотири місяці на підготовку відповіді на позов про порушення двох міжнародних конвенцій – така стратегія РФ: пересидіти, раптом щось зміниться. Про це в коментарі виданню "ГОРДОН" заявив російський адвокат Микола Полозов.
Росія нічого не виграє через перенесення розгляду позову України до РФ у Міжнародному суді ООН. Таку думку в коментарі виданню "ГОРДОН" висловив російський адвокат Микола Полозов.
"Російська сторона, очевидно, розуміє, що рішення може бути ухвалено не на її користь. Оскільки російська влада дійсно допустила порушення Міжнародної конвенції про протидію тероризму у зв'язку з діями російських інсургентів на Донбасі та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, що пов'язано з діями у Криму. І бажання максимально відтермінувати ухвалення рішення, негативного для РФ, природнє. Російська сторона просто скористалася пандемією коронавірусу, щоб затягнути час. На мою думку, це така стратегія – пересидіти, перечекати, раптом щось зміниться, може, міжнародна спільнота стане менш критично ставитися до дій РФ у Криму і на Донбасі. Думаю, це ні до чого в реальності не приведе", – зазначив Полозов.
Він вважає, що Міжнародний суд ООН не захотів здатися упередженим, тому і погодився на поступку Росії.
"Міжнародний суд ООН захистив себе від звинувачень, що він в умовах пандемії не надав країні можливості підготуватися. Це вибиває козирі в російської сторони під час процедури оскарження", – підкреслив адвокат.
На його думку, Росія нічого не виграє, лише затягне час.
"Україна в цій ситуації втрачає тільки час. Знову-таки, якщо не відбудеться якихось докорінних змін у міжнародній ситуації. Поки на це нічого не вказує. Бажання російської сторони дочекатися часів, коли порушення міжнародних конвенцій будуть заохочувати, нереальне. Не дочекаються", – сказав Полозов.
Він нагадав, що у Міжнародного суду ООН немає можливості безпосередньо впливати на держави, які порушили норми права, але його рішення дає підстави для дій політиків.
"Суд не має можливості примушувати держави до виконання своїх рішень. Але його рішення документально зафіксує факти порушень, які були. На цій підставі іноземні держави зможуть застосовувати власні засоби впливу на російське керівництво, зокрема посилювати санкції, вводити якісь нові санкції, які можуть вплинути на ті чи інші рішення Москви. І, звичайно ж, Кремлю буде дуже прикро програти цей суд", – резюмував співрозмовник.
20 липня стало відомо, що Міжнародний суд ООН продовжив на чотири місяці строк подання Москвою відповіді на позов "Україна проти Росії". Таке рішення суд ухвалив у відповідь на звернення російської сторони. РФ попросила суд продовжити строк подання контрмеморандуму на 12 місяців, "пояснюючи, що обмеження через пандемію COVID-19 призвели до труднощів і затримок у підготовці".
22 червня українська сторона виступила проти продовження строку подання документа Росією.
16 січня 2017 року Україна подала позов проти РФ у Міжнародний суд ООН у Гаазі. Він пов'язаний із порушенням Москвою Конвенції ООН про боротьбу з фінансуванням тероризму та Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.
12 червня 2018 року Україна подала до Міжнародного суду ООН меморандум із позовом проти Росії про порушення двох конвенцій. На той момент заступниця глави МЗС України Олена Зеркаль заявляла, що Міжнародний суд ООН розглядатиме позов проти Росії ще кілька років.
У МЗС Росії 2 червня 2019 року заявили, що російська сторона буде доводити відсутність юрисдикції Міжнародного суду ООН щодо ініційованої Києвом справи "Україна проти Російської Федерації". 3 червня суд почав розглядати заперечення РФ у справі, 8 листопада визнав, що справа належать до його юрисдикції.