Потураєв: Прикидатися, що в нас немає російської національної меншини, не варто. Бо саме через це ми маємо цих гоблінів на Донбасі у формі російської армії
Україна має забути про регіональні мови, а права національних меншин, зокрема російської, забезпечувати тільки на територіях їх проживання. Про це заявив політтехнолог Микита Потураєв, який став народним депутатом за списком "Слуги народу".
Українська мова має залишатися єдиною державною, про стратегію регіональних мов в Україні потрібно забути. Таку думку в інтерв'ю LB.ua, опублікованому 2 серпня, висловив політтехнолог, радник президента Володимира Зеленського, 97-й номер партійного списку Микита Потураєв.
"Ми не повинні піддаватися на всілякий шантаж, навіть озброєний. У нас працює пріоритет європейського законодавства над національним. Ми повинні створювати умови для розвитку корінних народів. Окрім українців, це ще киримли. Решта – національні меншини. Прикидатися, що у нас немає російської національної меншини, не варто. Бо саме через це ми маємо цих гоблінів на Донбасі у формі російської армії, тільки без розпізнавальних знаків", – заявив він.
Особливий статус інших мов – шлях до великих проблем, уважає політтехнолог. Для забезпечення прав національних меншин, зокрема російської, "ми повинні зрозуміти, де вона живе і яка її чисельність", сказав Потураєв.
Скасовувати закон про функціонування української мови як державної немає необхідності, зазначив майбутній нардеп.
Він додав, що глава Офісу президента Андрій Богдан, який виступив за регіональну російську мову на Донбасі за умови, що окуповані райони Донецької та Луганської областей залишаються частиною України, має право на таку думку.
25 квітня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні і в цілому законопроєкт №5670-д про забезпечення функціонування української мови як державної. "За" проголосувало 278 депутатів. За законом, українська – єдина державна мова в Україні. Цей статус передбачає обов'язкове використання української мови по всій країні в органах державної влади і місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та релігійних обрядів.
15 травня закон підписав колишній президент Петро Порошенко, 16 липня його окремі положення набули чинності.
Президент України Володимир Зеленський заявляв, що цей закон ухвалили "без широкого обговорення з громадськістю".