Рада створила слідчу комісію у справі Гандзюк та інших активістів
За створення тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування вбивства співробітниці мерії Херсона Катерини Гандзюк і нападів на інших громадських активістів проголосувало 347 народних депутатів.
Верховна Рада 12 грудня створила тимчасову слідчу комісію (ТСК) парламенту з розслідування вбивства співробітниці мерії Херсона Катерини Гандзюк і нападів на інших громадських активістів, передає кореспондент "ГОРДОН".
За ухвалення в цілому відповідного проєкту постанови №2302 проголосувало 347 народних депутатів.
"Верховна Рада України постановляє: Утворити тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України для здійснення парламентського контролю за розслідуваннями нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів протягом 2017–2018 років", – указано в постанові.
Головою комісії призначили нардепа від "Слуги народу" Ігоря Василіва.
Строк дії ТСК – один рік.
Комісія має відзвітувати про виконану роботу не пізніше ніж за шість місяців від дня створення ТСК.
Гандзюк облили сірчаною кислотою вранці 31 липня 2018 року біля під'їзду її будинку в Херсоні. Вона дістала хімічні опіки 30% тіла, кислота потрапила на спину, голову, руку, а також в око. 4 листопада активістка померла.
У справі про напад на активістку заарештували шістьох осіб. На початку червня 2019 року п'ятьом виконавцям злочину (усі вони – учасники АТО) після угоди зі слідством винесли обвинувальні вироки. Їх засудили на строк від трьох до шести з половиною років позбавлення волі. Микита Грабчук, який облив Гандзюк кислотою, дістав шість років. Шостим був експомічник колишнього нардепа від Блоку Петра Порошенка Миколи Паламарчука Ігор Павловський, його вважали організатором убивства. Підозрюваного у причетності до організації вбивства активістки Олексія Левіна заочно заарештували, за попередньою інформацією, він переховується в Домініканській Республіці. Слідчі вважають його організатором злочину.
Замовником нападу, на думку правоохоронців, був голова Херсонської облради Владислав Мангер. За даними Генпрокуратури, він частково оплатив злочин. У тексті підозри Мангеру указано, що мотивом нападу на активістку була "особиста неприязнь" до неї через її активну громадську діяльність, яка могла підірвати його політичну і ділову репутацію. Мангер перебуває на волі.
Батько і друзі активістки вважають, що, крім Мангера, замовниками нападу можуть бути колишній голова Херсонської ОДА Андрій Гордєєв і його колишній заступник Євген Рищук. Мангер, Рищук і Гордєєв заперечують свою причетність до злочину.
Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков 4 липня заявив, що у справі про вбивство Гандзюк можуть з'явитися нові підозрювані.
5 серпня 2019 року стало відомо, що Генеральна прокуратура затвердила угоду з Павловським.
Комісію з розслідування нападів на активістів Верховна Рада створила 6 листопада 2018 року. У липні 2019 року ТСК дійшла висновку, що потрібно продовжити контроль за досудовими розслідуваннями вбивств Катерини Гандзюк, учасника бойових дій на Донбасі Віталія Олешка (позивний Сармат), замахів на інших громадських активістів. Члени ТСК також констатували відсутність результатів розслідування щодо нападу на одеського активіста Сергія Стерненка.
У вересні 2019 року 27 громадських організацій заявили у зверненні до Верховної Ради, що завдяки існуванню тимчасової слідчої комісії в попередньому скликанні парламенту справи про напади на активістів, зокрема на Катерину Гандзюк, були під постійним контролем. Активісти зазначили, що ТСК має бути створено і в парламенті ІХ скликання.