Разумков сподівається, що Рада розгляне законопроєкт про ДБР 3 грудня
Скликання позачергової сесії парламенту для розгляду законопроєкту про внесення змін до закону України "Про Державне бюро розслідувань" щодо вдосконалення діяльності бюро, який забезпечує переведення слідчих Генеральної прокуратури України в департамент ДБР із розслідування справ Майдану, є малоймовірним, заявив глава Верховної Ради України Дмитро Разумков.
Верховна Рада може розглянути законопроєкт №2116 про внесення змін до закону України "Про Державне бюро розслідувань" щодо вдосконалення діяльності бюро, який забезпечує переведення слідчих Генеральної прокуратури України в департамент ДБР із розслідування справ Майдану і передбачає звільнення нинішнього директора бюро Романа Труби після перезапуску відомства.
Про це спікер українського парламенту Дмитро Разумков заявив 18 листопада, відповідаючи на запитання журналістів на брифінгу в Києві, повідомляє кореспондент видання "ГОРДОН".
"Я дуже сподіваюся, що у вівторок [3 грудня], у перший робочий день Верховної Ради у форматі пленарного засідання, ми дорозглянемо цей законопроєкт і він нарешті стане законом. І ніхто не буде брати перерви, ніхто не буде згадувати, що в регламенті є "різне", або знаходити будь-які інші аргументи, аби не працювати", – сказав він.
Разумков назвав "малореалістичною" ймовірність скликання позачергової сесії для розгляду цього проєкту закону.
"Краще його було б прийняти у п'ятницю, а не брати "різне", брати перерви, робити все для того, щоб затягнути цей процес. Сьогодні зібрати позачергову сесію буде достатньо важко, тому що народні депутати зараз працюють в округах, наступний тиждень – це робота в комітетах, і це теж важлива складова діяльності народних депутатів для того, щоб підготувати законопроєкти до розгляду на пленарному тижні", – додав спікер.
Рада почала розглядати законопроєкт №2116 15 листопада, але не встигла розглянути всі правки. Адвокати, які представляють інтереси сімей Небесної сотні, вимагали скликати позачергову сесію парламенту, щоб ухвалити цей проєкт закону.
Адвокатка Євгенія Закревська заявляла, що без внесення змін до закону про ДБР справи Майдану "підуть у небуття".
Розслідуванням справ Майдану займалося управління спеціальних розслідувань ГПУ, яке очолював прокурор Сергій Горбатюк. Із 20 листопада 2019 року прокуратура втрачає повноваження з розслідування кримінальних проваджень, тому управління Горбатюка було розформовано. У вересні у ГПУ створили департамент процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку з масовими протестами у 2013–2014 роках, до нього ввійшли три відділи.
До кінця листопада більшу частину справ про події на Євромайдані мають передати для розслідування в Держбюро розслідувань, а також у Службу безпеки України, Національну поліцію і Національне антикорупційне бюро України. У ГПУ повідомляли, що співробітникам управління спеціальних розслідувань запропонували або перейти на роботу у ДБР, щоб і надалі займатися розслідуванням майданівських справ, або після атестації продовжити роботу у ГПУ в новому департаменті процесуального керівництва у справах Майдану.
18 листопада у ДБР створили підрозділ із розслідування злочинів, скоєних у 2013–2014 роках під час масових протестів на Майдані.
22 жовтня стало відомо про звільнення Горбатюка із ГПУ. Він розповідав, що його не допустили до атестації через відмову подавати заяву встановленого зразка. Горбатюк уважає своє звільнення незаконним.
Наприкінці 2013-го – на початку 2014 року в Україні відбулися масові протести, які привели до зміни влади – президент Віктор Янукович утік у Росію. Протягом усього конфлікту протестувальникам протистояли правоохоронні органи і найняті владою озброєні бандити (тітушки). За даними ГПУ, унаслідок протистояння постраждало понад 2,2 тис. осіб. Загинули 80 протестувальників і 13 правоохоронців.
У ГПУ справами Майдану раніше займалися 46 слідчих і 33 прокурори.