Разумков вважає, що депутати мають виступати в Раді українською мовою

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков вважає, що народні депутати України під час виступів у парламенті мають розмовляти українською мовою. Таку думку він висловив на брифінгу 1 червня, коментуючи законопроєкт №3084, передає кореспондент видання "ГОРДОН".

Народний депутат від "Слуги народу" Максим Бужанський і його колега з "Опозиційної платформи – За життя" Олег Волошин зареєстрували цей законопроєкт у лютому. Вони пропонують дозволити депутатам виступати в парламенті російською чи іншими мовами нацменшин. Глава фракції "Слуги народу" у Верховній Раді Давид Арахамія повідомив у березні, що проситиме Бужанського відкликати документ, оскільки вважає, що "це вкрай неправильна форма". Станом на 1 червня законопроєкт із Ради не відкликано.

"Якщо ми говоримо про виступи народних депутатів України, я думаю, що вони повинні бути на державній мові. Це державна інституція, ми приймаємо закони українською мовою, і, мабуть, представляти їх і висловлювати позиції по ним також повинні на державній мові", – сказав спікер.

Він зазначив, що під час передвиборчої кампанії принципово спілкувався російською мовою.

"Це було моє право як громадянина. І воно моїм залишається, але поза моєю роботою. Якщо ми говоримо про роботу, ви бачите, що я володію державною мовою не гірше, ніж багато тих, хто мені про це сьогодні розповідає, як треба шанувати рідну мову. Любов'ю до Батьківщини я можу ще з ними поділитися", – зазначив спікер.

На брифінгу він ще раз повторив свою думку, що в закон про функціонування української мови як державної потрібно внести зміни і водночас "враховувати позиції всіх". Спікер відмовився уточнити, про які зміни йдеться.

Згідно з Конституцією, єдиною державною мовою в Україні є українська.

У липня 2019 року в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. У законі зазначено, що українська мова є обов'язковою для використання в усій країні в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та релігійних обрядів.