+3 Київ
Голова Верховної Ради Дмитро Разумков заявив на брифінгу в парламенті 1 червня, що виступає за внесення змін у закон про функціонування української мови як державної, оскільки гуманітарна політика має об'єднувати, а не роз'єднувати суспільство, передає кореспондент видання "ГОРДОН".
Він підкреслив, що українська мова має залишатися єдиною державною в Україні.
"Ніхто не говорить про другу, третю, п'яту або десяту державну мову... Але ми повинні чути позиції всіх, хто живе в цій державі", – сказав Разумков.
Спікер зазначив, що його позиція стосовно мовної політики послідовна, і дорікнув іншим політичним силам, що вони порушують це питання тільки перед виборами.
"Колишні політики у своїх інтерв'ю мені розповідають, що про мову починають говорити тоді, коли їм нема про що говорити... Я дійсно не можу з ними не погодитися. У них дійсно великий досвід, починаючи з 2004 року, коли мовне питання було головним. Мою позицію, думаю, ви чули до того, як я став головою Верховної Ради, до того, як я потрапив у велику політику взагалі. І вона не буде змінюватися, на відміну від [позиції] моїх колег. Вона така, яка вона є. Комусь вона подобається, комусь ні, але я не буду флюгером і не буду її змінювати. Такі питання повинні об'єднувати суспільство. І політики повинні це робити, а не створювати додатковий хайп, вибачте за непарламентський вислів, щоб отримати 1–2% на виборах. Можливо, отримати 1–2% на виборах", – зазначив Разумков.
Він вважає, що гуманітарні питання безпосередньо пов'язані з поверненням окупованих Росією територій України під контроль Києва.
"Якщо підемо далі, давайте подивимося: питання гуманітарної політики безпосередньо пов'язані з поверненням тимчасово окупованих територій чи ми їх теж винесемо за лапки? Ні! Якщо ви говорите про те, як повинен виглядати той чи інший закон... Він повинен влаштовувати громадян України, незважаючи на те, де вони живуть, на якій мові розмовляють. Усі вони – наші громадяни", – зазначив спікер парламенту.
Він нагадав, що зауваження до закону висловлювали іноземні партнери України і Венеціанська комісія, але відмовився уточнити, які саме зміни хотів би внести у законодавчий акт. За словами Разумкова, у цьому питанні "потрібно враховувати позиції всіх".
"Можемо провести інтерв'ю, я обов'язково вам усе розповім. Є питання, які повинні влаштовувати всіх", – відповів він на запитання журналістки.
16 липня 2019 року в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. У законі зазначено, що українська – єдина державна мова в Україні. Цей статус передбачає обов'язковість використання української мови по всій країні в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та релігійних обрядів.
Володимир Зеленський, коли був кандидатом у президенти, заявляв, що цей закон ухвалили "без широкого обговорення з громадськістю". "Після мого вступу на посаду президента буде зроблено ретельний аналіз цього закону, щоб переконатися, що в ньому дотримано всі конституційні права й інтереси всіх громадян України. За підсумками аналізу буду реагувати відповідно до конституційних повноважень президента України та в інтересах громадян", – сказав Зеленський.
На пресконференції 20 травня 2020 року президент Зеленський назвав мовне питання в Україні є "штучним".
В інтерв'ю виданню "Главком", яке вийшло 27 травня, Разумков сказав, що виступає за перегляд мовного закону. "Дуже багато людей у нас у країні розмовляють різними мовами, і інтереси всіх мають бути враховані", – зазначив він. 1 червня активісти, незадоволені позицією спікера, улаштували акцію протесту під Верховною Радою. Вони принесли плакати з написами "Разумков, суші лапті", "Наша мова – наша зброя", "Язик до Ростова доведе" та інші.
