-3 Київ
У Верховній Раді 17–18 лютого було зареєстровано два законопроєкти, які пропонують розширити використання мов національних меншин у системі освіти. Їхніми співавторами стали троє депутатів від "Опозиційної платформи – За життя" і представник "Слуги народу" Максим Бужанський.
Законопроєкт №3077 подали представники фракції "Опозиційна платформа – За життя" Нестор Шуфрич і Василь Німченко. Депутати пропонують внести зміни до ст. 7 закону про освіту, присвяченого мові.
Зокрема, п. 1 ст. 7 закону, у якому йдеться, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова, Шуфрич і Німченко пропонують доповнити реченням: "А також регіональна мова або мова меншин, якщо заклади освіти розташовані на територіях, на яких поширена регіональна мова або мова меншин, і за рішенням відповідної місцевої ради застосовуються заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин".
Депутати пропонують вилучити із закону норму, що національні меншини можуть навчатися рідною мовою в окремих класах або групах. Замість неї Шуфрич і Німченко хочуть прописати, що держава гарантує кожному громадянинові України право на здобуття будь-якої освіти мовою національної меншини в державних і комунальних навчальних закладах, якщо вони розташовані на території, де поширена мова меншини.
У пояснювальній записці депутати зазначили, що вважають деякі норми закону про освіту дискримінаційними. Вони вказали, що цей закон критикували в Угорщині та Румунії.
"Виходячи з того, що тільки вільний розвиток і рівноправність усіх національних мов, висока мовна культура є основою духовного взаєморозуміння, культурного взаємозбагачення і консолідації суспільства, прийняття законопроєкту дозволить забезпечити захист мовних прав національних меншин, дозволить зняти напруження в суспільстві, яке викликало прийняття закону", – вважають Німченко і Шуфрич.
Співавторами альтернативного законопроєкту №3077-1 є Бужанський і народний депутат від "Опозиційної платформи – За життя" Олег Волошин. Вони теж виступають за зміну ст. 7 закону про освіту. Зокрема, у п. 1 ст. 7 закону вони пропонують прописати, що держава гарантує кожному громадянинові України право на здобуття освіти державною мовою, а також на навчання мовами корінних народів і національних меншин.
П. 3 ст. 7, де йдеться, що держава сприяє вивченню в державних і комунальних навчальних закладах мов міжнародного спілкування, насамперед англійської мови, депутати пропонують доповнити "й російської мови".
Крім того, вони виступають за внесення в закон норми про право громадян із порушенням слуху навчатися жестовою мовою національних меншин.
У пояснювальній записці депутати зауважили, що після внесення змін до закону Україна зможе виконати рекомендації Венеціанської комісії, а також забезпечити права національних меншин.
У вересні 2017 року Рада ухвалила закон "Про освіту", який, зокрема, розширив використання державної мови в шкільному навчанні. Він набув чинності 28 вересня 2017 року.
Конституційний Суд у 2019 році визнав мовну статтю закону такою, що відповідає Конституції.
Після ухвалення закону Угорщина, Румунія і низка інших країн висловили занепокоєння щодо майбутнього національних меншин в Україні. Документ передали на експертизу у Венеціанську комісію, яка сформулювала висновки наприкінці 2017 року. Києву запропонували внести зміни у ст. 7 – щодо недискримінації навчання недержавними мовами, що не є офіційними у Європейському союзі. Зокрема йшлося про викладання в середній школі російською мовою. Комісія не наполягала на зміненні статті закону, але рекомендувала Україні вжити заходів щодо недопущення дискримінації мов національних меншин.
У ЄС заявили, що Київ повинен врахувати рекомендації Венеціанської комісії.
