Новосад заявила, що Міносвіти виконало всі рекомендації Венеціанської комісії до закону "Про освіту" 

Міністерство освіти і науки України виконало всі рекомендації Венеціанської комісії щодо закону "Про освіту". Про це в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна", яке вийшло 20 січня, сказала глава міністерства Ганна Новосад.

Водночас, за словами Новосад, вона поки не обговорювала імплементації рекомендацій комісії з угорськими партнерами, у яких були претензії до мовної статті закону.

"Ми виконали свою частину обіцянок, показавши, що ми системний і послідовний партнер. Зокрема, минулого тижня ми закрили дві останні рекомендації, які дала нам Венеціанська комісія: ми деталізували положення п. 4 ст. 7 закону "Про освіту", яким показали модальності впровадження нового законодавства, а також вивели приватні школи з-під мовних вимог, водночас зобов'язавши їх забезпечити знання державної мови на рівні стандарту", – розповіла міністерка.

За її словами, Україна поінформувала НАТО та інших партнерів про виконання всіх рекомендацій.

"Але я вважаю, що в ситуації, коли хтось просто шукає приводів далі бути в конфлікті, жодне з твоїх конструктивних рішень на зустріч не може бути достатнім. Тому мені складно сказати, чи зможемо ми втішити наших партнерів, але я впевнена, що тепер ми маємо вигляд сторони, якій можна довіряти", – сказала Новосад.

У вересні 2017 року Рада ухвалила закон "Про освіту", який, зокрема, розширив використання державної мови у шкільному навчанні. Він набув чинності 28 вересня 2017 року.

6 жовтня 2017 року 48 народних депутатів подали в суд подання щодо конституційності закону "Про освіту". Конституційний Суд у 2019 році визнав мовну статтю закону такою, що відповідає Конституції.

Після ухвалення закону Угорщина, Румунія та низка інших країн висловили занепокоєння щодо майбутнього національних меншин в Україні. Документ передали на експертизу у Венеціанську комісію, яка сформулювала висновки 8 грудня. Києву запропонували внести зміни до 7-ї статті – щодо недискримінації навчання недержавними мовами, які не є офіційними у Європейському союзі. Зокрема йшлося про викладання в середній школі російською мовою. Комісія не наполягала на зміні статті закону, але рекомендувала Україні вжити заходів щодо недопущення дискримінації мов національних меншин.

У ЄС заявили, що Київ має врахувати рекомендації Венеціанської комісії щодо закону "Про освіту".

Для врегулювання ситуації з Угорщиною Київ запропонував продовжити строк імплементації мовної статті до 2023 року (ухвалений закон передбачає, що вона набуде чинності у 2020-му). 15 лютого 2018 року в парламент було внесено відповідний законопроєкт, але Рада його не розглянула, а в серпні 2019 року документ було відкликано.

У законі "Про функціонування української мови як державної", ухваленому Радою у квітні 2019 року, передбачено, що положення мовної статті закону про освіту має бути імплементовано у 2023 році.