Кабмін просить Верховну Раду продовжити термін імплементації мовної статті закону про освіту до 2023 року

Кабмін просить Верховну Раду продовжити термін імплементації мовної статті закону про освіту до 2023 року Кабмін просив ВР продовжити термін упровадження мовної статті закону "Про освіту"
Фото: kmu.gov.ua

У нинішній редакції українського закону "Про освіту" зазначено, що мовна стаття має набути чинності у 2020 році.

Кабінет Міністрів України просить Верховну Раду продовжити перехідний період упровадження мовної статті закону "Про освіту" до 2023 року. Відповідний законопроект на засіданні уряду 14 лютого презентувала міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, передає кореспондент видання "ГОРДОН".

Вона зазначила, що продовження перехідного періоду – одна з рекомендацій Венеціанської комісії.

За словами Гриневич, законопроект протягом місяця обговорювали з центральними органами влади, його погоджено з ними, а також враховано рекомендації Мін'юсту України.

Наразі закон "Про освіту" передбачає, що мовна стаття має набути чинності у 2020 році.

Після ухваленого 5 вересня у другому читанні і в цілому закону "Про освіту", який розширив використання української мови в навчанні, Угорщина висловила занепокоєння щодо майбутнього угорської меншини в Україні.

26 вересня у міністерстві закордонних справ Угорщини попередили, що будуть блокувати будь-яке подальше зближення України та ЄС через закон "Про освіту".

27 жовтня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що Будапешт виступив проти засідання комісії Україна – НАТО 6 грудня 2017 року в Брюсселі. Представник НАТО повідомив УНІАН, що засідання не планували на грудень.

За словами українського віце-прем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе, у НАТО стурбовані поведінкою Угорщини через український закон "Про освіту".

8 грудня Венеціанській комісія сформулювала висновки щодо закону про освіту.

Києву запропонували внести зміни до 7-ї статті – щодо недискримінації навчання недержавними мовами, що не є офіційними у Європейському союзі. Зокрема йшлося про викладання в середній школі російською мовою.

Комісія не наполягає на зміні статті закону, але рекомендує Україні вжити заходів щодо недопущення дискримінації мов національних меншин.

У ЄС заявили, що Київ має врахувати рекомендації Венеціанської комісії.

7 лютого заступник голови Міністерства закордонних справ України Василь Боднар після зустрічі в Ужгороді із заступником міністра зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Левенте Модьором повідомив, що Київ і Будапешт узгодили основні позиції щодо врегулювання мовного питання. У міністерстві закордонних справ Угорщини це спростували.

Посол України при НАТО Вадим Пристайко заявив, що Угорщина заблокувала засідання комісії Україна – НАТО з питань оборони, яке мало відбутися 14–15 лютого.

12 лютого Сіярто сказав, що Угорщина розблокує засідання комісії Україна – НАТО з питань оборони після виконання Україною умов, пов'язаних з українським законом "Про освіту".

14 лютого Гриневич на засіданні уряду назвала заяви Сіярто маніпулятивними. За її словами, Угорщина вимагає від України припинити дію закону "Про освіту", але цього немає у рекомендаціях Венеціанської комісії.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати