Закон про функціонування української мови як державної необхідно змінити. Про це в інтерв'ю виданню "Главком", опублікованому 27 травня, сказав голова Верховної Ради Дмитро Разумков.
Він не уточнив, які саме зміни має на увазі.
"Ця проблема дійсно є, і станом на сьогодні ми її не врегулювали. Дуже багато людей у нас у країні розмовляють різними мовами, і інтереси всіх мають бути враховані", – заявив спікер.
На його думку, із процесу підготовки змін краще було б прибрати політику і політиків.
Водночас у фракції "Слуга народу" є протилежні думки щодо закону, визнав Разумков.
"Фракція в цьому випадку досить різноманітна. Від надто радикально налаштованих на захист української мови депутатів до тих, хто буде займати абсолютно протилежну позицію. Ви це самі бачите. Але більша частина, мені так здається, буде дотримуватися саме центристської позиції", – припустив політик.
Разумков додав, що найближчими тижнями змін у мовний законопроєкт не внесуть у сесійну залу.
16 липня 2019 року в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. У законі зазначено, що українська – єдина державна мова в Україні. Цей статус передбачає обов'язковість використання української мови по всій країні в органах державної влади і місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та релігійних обрядів.
Володимир Зеленський, коли був кандидатом у президенти, заявляв, що цей закон ухвалили "без широкого обговорення із громадськістю". "Після мого вступу на посаду президента буде зроблено ретельний аналіз цього закону, щоб переконатися, що в ньому дотримано всі конституційні права й інтереси всіх громадян України. За підсумками аналізу буду реагувати відповідно до конституційних повноважень президента України та в інтересах громадян", – сказав Зеленський.
На пресконференції 20 травня 2020 року президент Зеленський назвав мовне питання в Україні "штучним".