Венеціанська комісія розкритикувала український мовний закон

Експерти з конституційного права з Венеціанської комісії розкритикували низку положень українського мовного закону. Про це 6 грудня повідомила пресслужба Ради Європи.

Венеціанська комісія зазначила, що мовна проблема не має стати джерелом міжетнічної напруженості в Україні.

"Беручи до уваги особливе місце російської мови в Україні, а також утиски української мови в минулому, Венеціанська комісія повністю розуміє необхідність заохочення використання української мови як державної", – ідеться у заяві. 

Експерти визнають, що мовна політика є складною, делікатною і заполітизованою проблемою в Україні, особливо в контексті конфлікту з Росією.

Вони зазначили, що закон про державну мову в деяких областях передбачає використання мов меншин паралельно з державною мовою, посилаючись на закон про меншини, який ще не підготовлено. Венеціанська комісія закликала Україну відкласти виконання положень мовного закону до ухвалення закону про меншини.

У РЄ закликали продовжити перехідний період реалізації положень закону про освіту для всіх національних меншин і корінних народів, а не тільки для тих, чия рідна мова є мовою Євросоюзу.

Експерти підкреслили, що необхідно вилучити положення, яке встановлює відповідальність за навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах.

Вони також закликали переглянути вимогу до квоти на вміст української мови на радіо і телебаченні з урахуванням принципу пропорційності.

Венеціанська комісія зазначила, що громадянам має бути дозволено використання мови меншин у приватній розмові в публічних місцях, хоча в законі відповідне обмеження відсутнє.

Повну версію документа опублікують 9 грудня.

Як пише "Європейська правда", рекомендації Венеціанської комісії не мають юридичної сили, проте країни, до яких у неї є претензії, стикаються з міжнародним тиском.

16 липня в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. У законі зазначено, що українська – єдина державна мова в Україні. Цей статус передбачає обов'язковість використання української мови в усій країні в органах державної влади та місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та релігійних обрядів.

Володимир Зеленський заявляв наприкінці квітня, що цей закон, на його думку, ухвалили "без широкого обговорення із громадськістю". "Після мого вступу на посаду президента буде зроблено ретельний аналіз цього закону, щоб переконатися, що в ньому дотримано всі конституційні права й інтереси всіх громадян України. За підсумками аналізу буду реагувати відповідно до конституційних повноважень президента України та в інтересах громадян", – сказав Зеленський.

Міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський заявляв, що не бачить причин анонсувати внесення змін до мовного закону.