-1 Київ
Верховний комісар ОБСЄ з питань національних меншин Ламберто Заньєр в інтерв'ю російському виданню "Известия" заявив, що в ухваленому в Україні мовному законі нічого не йдеться про захист мов нацменшин, а отже, закон потрібно погодити з найкращими міжнародними практиками.
"Одна із сьогоднішніх проблем – реалізація рекомендацій Ради Європи. Наприклад, це стосується поділу між мовами Євросоюзу і всіма іншими. Така класифікація свідчить про те, що стосовно різних нацменшин здійснюється нерівна політика, а це вносить елементи дискримінації", – зазначив Заньєр.
За його словами, до схвалення закону офіс верховного комісара вів активні консультації з парламентськими комітетами Верховної Ради України і зараз працює над усуненням "деяких спотворень" у законі.
"Для початку підкреслю, що Київ має право говорити про українську мову як державну. Однак тут виникають три приводи для занепокоєння. По-перше, у законі нічого не йдеться про захист мов нацменшин. Ми працюємо з Міністерством культури [України] над деякими змінами, які мають з'явитися в документі і врахувати, зокрема, роль російської мови. По-друге, всі питання про використання державної мови вирішують досить жорстко – не через систему стимулів і заохочень, яку ми хотіли б бачити, а через покарання. Це, до речі, стосується не тільки України. По-третє, закон було ухвалено без будь-яких консультацій із представниками нацменшин. У цьому сенсі зараз було б добре створити механізм систематичної взаємодії, який би дав можливість брати до уваги занепокоєння нацменшин", – підкреслив комісар із питань нацменшин.
Він додав, що зміна законів є прерогативою національного парламенту.
"У них є деякі аспекти, які необхідно доповнити, забезпечивши право нацменшин на освіту, або врегулювати. Це можна зробити багатьма способами. Наприклад, схваливши документи, які б погоджували закон із найкращими міжнародними практиками", – сказав Заньєр.
Відповідаючи на запитання, як можна було б вирішити мовне питання між урядом України і російськомовним Донбасом, комісар сказав: "Сторони мають самі спробувати вирішити цю проблему в процесі переговорів".
25 квітня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні і в цілому законопроєкт про забезпечення функціонування української мови як державної. "За" проголосувало 278 депутатів. 15 травня закон підписав президент. 16 липня він набув чинності.
За законом українська – єдина державна мова в Україні. Цей статус передбачає обов'язковість використання української мови в усій країні в органах державної влади і місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Окремі положення закону будуть набувати чинності аж до 2024 року.
18 травня представництво Росії при ООН звернулося до голови Ради Безпеки з проханням скликати засідання через ухвалення Верховною Радою України закону про мову. Радбез ООН відмовився заносити питання до порядку денного.
На вимогу Росії Рада Безпеки 16 липня знову обговорювала тему українського закону про державну мову.
