"Результат викликає глибоке занепокоєння". Венеціанська комісія оприлюднила висновки про судову реформу "Слуги народу"

Запит до Венеціанської комісії надіслав моніторинговий комітет ПАРЄ
Фото: venice.coe.int

У скороченні кількості суддів у Верховному Суді експерти побачили повернення політичного впливу на судову владу.

Венеціанська комісія 9 грудня опублікувала офіційний висновок про судову реформу, ініційовану президентом України Володимиром Зеленським і зафіксовану в ухваленому Радою законі №193-IX.

Закон, зокрема, передбачає скорочення Верховного Суду з 200 до 100 осіб за допомогою проведення повторного добору суддів, ліквідацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, розширення повноважень Вищої ради правосуддя, можливість подання анонімних скарг на суддів і скорочення термінів дисциплінарних процедур за ними.

У своєму висновку Венеціанська комісія зазначила, що Україна протягом останніх років провела глибоку судову реформу, і впровадження деяких змін ще не завершено. Реформа процесу добору суддів і новий склад Верховного Суду, на думку комісії, "помітно покращилися порівняно із системою, яка була раніше".

Що стосується запропонованих Зеленським змін, то, на думку Венеціанської комісії, "результатом... є повне зупинення процедур призначення суддів місцевих та апеляційних судів, що викликає глибоке занепокоєння".

У Венеціанської комісії виникли заперечення і щодо скорочення кількості суддів Верховного Суду.

"Скорочення кількості суддів призведе до ще більшої затримки розгляду справ і поставить під загрозу функціонування Верховного Суду. Через велику завантаженість (приблизно 70 000 справ) Верховний Суд не зможе ухвалювати належно обґрунтовані судові рішення протягом розумного строку, що суперечить ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини й основних свобод", – ідеться у висновку.

У новому законі європейські експерти побачили повернення до політичного впливу на судову владу.

"Необхідно уникати будь-якого зв'язку між судовою владою і виборчим строком президента та парламенту. Для незалежності суддів явну небезпеку становить створення враження у самих суддів і широкої громадськості, що після виборів рішення про те, залишаються чинні судді на своїх місцях чи ні, віддають на розсуд новообраним політичним органам держави, – наголошено в документі. – Комісія глибоко стурбована тим, що закон може призвести до серйозних змін у складі Верховного Суду після зміни політичної більшості. Верховний Суд було всебічно реформовано на основі законодавства, ухваленого попередньою Верховною Радою. Повторення цього після виборів надсилає сигнал як суддям, так і широкій громадськості, що від волі відповідної більшості в парламенті залежить, можуть судді вищого суду залишатися на своїй посаді чи ні".

Венеціанська комісія рекомендувала Україні прибрати положення щодо скорочення кількості суддів Верховного Суду, а реформу зосередити на судах першої та апеляційної інстанцій.

Українську сторону у Венеції представляв заступник міністра юстиції України – уповноважений із питань Європейського суду з прав людини Іван Ліщина. У своєму Facebook він написав 6 грудня, що рішення Венеціанської комісії "не дуже позитивне, особливо щодо зменшення чисельності ЗС". Заступник глави Мін'юсту зазначив, що "з багатьма ідеями і пропозиціями, висловленими в думці комісії, можна погодитися або хоча б взяти до уваги", але додав, що "деякі з них досить поверхневі".

Президент України Володимир Зеленський подав у Раду законопроєкт №1008 про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського управління 29 серпня. У першому читанні документ ухвалили 12 вересня. 16 жовтня Верховна Рада ухвалила його у другому читанні й у цілому.

Зеленський підписав закон 4 листопада.

Запит до Венеціанської комісії щодо законопроєкту надіслав моніторинговий комітет ПАРЄ на початку жовтня.