САП зухвало ігнорує рішення суду щодо справи "Роттердам плюс" – адвокат
На думку адвокатки підозрюваних у справі "Роттердам плюс" із боку ДТЕК Наталії Дригваль, немає жодних підстав сподіватися на об'єктивне і неупереджене розслідування з боку органу досудового слідства.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура ігнорує рішення суду про надання матеріалів обвинувачення у справі "Роттердам плюс", оскільки вважає його незручним для себе, заявила адвокатка підозрюваних у справі "Роттердам плюс" з боку ДТЕК Наталія Дригваль в інтерв'ю інтернет-виданню Delo.ua.
Адвокатка нагадала, що Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду задовольнила її клопотання і вимагає від прокурора документи, зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу проти обвинувачених у справі "Роттердам плюс". Однак прокурор не надав матеріалів у повному обсязі, чим грубо порушив принцип законності, додала вона.
"Ключове тут навіть не якість наданих матеріалів. Насторожує факт, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура дозволяє собі вільно трактувати рішення Вищого антикорупційного суду, спеціалізованого суду найвищої інстанції", – сказала Дригваль.
Вона припускає, що САП нехтує рішення суду, до якого звернулася, оскільки вважає їх незручними для себе. На думку Дригваль, немає жодних підстав сподіватися на об'єктивне і неупереджене розслідування з боку органу досудового слідства.
"Яким чином можна сподіватися на те, що орган досудового розслідування буде об'єктивним, буде дійсно виконувати вимоги ст. 9 КПК щодо повного, неупередженого дослідження обставин справи, надання документів, які не тільки викривають, але й виправдовують, якщо навіть на вимогу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду прокурор може за власним розсудом вирішити, які документи надавати суду, а які не надавати. Це є прикладом того, як САП виявляє свою неповагу до рішень судової влади", – сказала Дригваль.
24 березня 2017 року Національне антикорупційне бюро України відкрило кримінальне провадження, у межах якого розслідує дії членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, які затвердили вугільну формулу "Роттердам плюс". Із 1 липня 2019 року набув чинності новий ринок електроенергії, через що колишні принципи формування цін скасовано і формула "Роттердам плюс" припинила дію, але розслідування НАБУ триває. 8 серпня 2019 року детективи НАБУ повідомили про підозру ексголову НКРЕКП Дмитра Вовка і ще п'ятьох фігурантів справи.
Вовк назвав справу "Роттердам плюс" помстою бізнесмена Ігоря Коломойського шляхом використання "неефективного, некомпетентного, незаконного тиску" через НАБУ і САП. На його думку, такі дії спричинено тим, що в період дії прозорого ринкового ціноутворення Коломойський недоотримав прибутку від своїх феросплавних заводів, які мають більшу енергоємність.
Адвокатка Вовка Ірина Одинець заявила, що САП свідомо приховує від суду результати експертизи стосовно "Роттердам плюс", що підтверджують обґрунтованість формули.
8 жовтня Delo.ua оприлюднило матеріали листування між процесуальним керівником справи щодо "Роттердам плюс" Ольгою Яровою та Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, які свідчать, що слідство не менше ніж п'ять разів змінювало запитання експертам, намагаючись отримати від них висновки про необґрунтованість формули і про нібито завдані її застосуванням збитки.