У КДБ Білорусі заявили, що Шаройко мав стежити за військовими об'єктами Росії – ЗМІ
Посол України в Білорусі Ігор Кизим знав про затримання українського журналіста Павла Шаройка в Мінську за кілька годин, водночас між країнами було досягнуто домовленості не розголошувати інформації. Проте мовчання порушив 17 листопада керівник Національної суспільної телерадіокомпанії України Зураб Аласанія, стверджують у сюжеті телеканала "Беларусь 1".
Під час обшуку у квартирі в українського журналіста Павла Шаройка нібито виявили псевдоніми як мінімум 16 учасників агентурної мережі. Таку інформацію озвучили в сюжеті програми "Главный эфир" на телеканалі "Беларусь 1", повідомляє БЕЛТА.
В ефірі програми, опублікованої на каналі "А показали кадри оперативної зйомки білоруського КДБ і допиту Шаройка. Журналіст каже, що є співробітником кадрового апарату військової розвідки Міністерства оборони України. За словами Шаройка, після звільнення у 2009 році з кадрового апарату через два роки його відновили офіцером чинного оперативного резерву.
Потім нібито під прикриттям посади звичайного кореспондента Шаройко почав шпигунську діяльність у Білорусі.
Радник посольства України в Білорусі Ігор Скворцов, теж співробітник Головного управління Міноборони України, як стверджують у білоруському КДБ, відповідав за координацію діяльності Шаройка.
Під час обшуку в українського журналіста виявили копії розвідувальних донесень на електронних носіях, а також завдання від "кураторів". У сюжеті стверджують, що Скворцову і Шаройку було доручено надати відомості про особливості митного режиму в частині ввезення до Білорусі технічних засобів електрозв'язку та електронно-обчислювальної техніки, наявність у прикордонних районах з Україною покриття операторів мобільного зв'язку, розподіл радіочастного ресурсу, стан радіолюбительства серед білоруського населення.
За даними білоруського КДБ, на 2017 рік завданням він визначив такі об'єкти як раду міністрів Білорусі, білоруське МЗС, посольство і військові об'єкти Росії у країні. Він нібито мав протягом року вивчати ці об'єкти, "налагоджувати і розвивати тут знайомства, починати чи продовжувати здобуття інформації про них".
На думку білоруських контррозвідників, людей з агентурної мережі Шаройко і Скворцов могли використовувати і "в темну": агент – постачальник інформації не здогадувався, кому і навіщо видавав відомості.
У сюжеті також стверджують, що посол України в Білорусі Ігор Кизим знав про затримання Шаройка за кілька годин, водночас між країнами було вирішено не надавати розголосу фактам.
"Мовчання було порушено 17 листопада, коли керівник Національної суспільної телерадіокомпанії України Зураб Аласанія в соцмережах розповів про затримання Шаройка, 20 листопада інтернет-ресурс "Інформаційний спротив" оприлюднив нібито подробиці, звичайно, у потрібному для себе ракурсі", – ідеться в сюжеті.
Шаройко на кадрах оперативної зйомки КДБ Білорусі також стверджує, що керував за завданням Головного управління розвідки Міноборони сайтом "Флот-2017", який потім "переріс" у "Інформаційний спротив". За словами українського журналіста, його заступник по сайту працював із нардепом від "Народного фронту" Дмитром Тимчуком, але потім Тимчука у нього "забрали".
20 листопада Комітет державної безпеки Білорусі повідомив, що радника посольства України в Білорусі Ігоря Скворцова оголосили персоною нон ґрата. Він нібито здійснював координацію "розвідувальної діяльності" журналіста Шаройка, який, згідно з обвинуваченням білоруського КДБ, є "кадровим співробітником ГУР Міноборони України". Цього дня офіційний представник КДБ Білорусі Дмитро Побяржин заявив на брифінгу, що Шаройка затримали за шпигунство, він нібито зізнався у веденні розвідувальної діяльності.
У зв'язку з тим, що Білорусь оголосила Скворцова персоною нон ґрата, Україна вислала російського дипломата із країни.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що знав про затримання у країні українського журналіста Павла Шаройка і обговорював це питання ще 2 листопада із президентом України Петром Порошенком. Президент Білорусі сказав, що "з першого до останнього дня операції з нейтралізації шпигунської мережі" був у курсі подій.
Протягом останніх трьох місяців на території Білорусі було затримано кількох громадян України. Зокрема, 24 серпня в Гомелі співробітники ФСБ Росії викрали 19-річного українця Павла Гриба. 20 листопада стало відомо про затримання директора українського ПАТ "Завод обважнювачів" Олександра Скиби, який приїхав у відрядження на Мінський тракторний завод.