У Мінську домовилися про створення консультативної ради щодо Донбасу. Бойовикам нададуть право голосу в ній нарівні з Україною
Домовленості в межах тристоронньої контактної групи про створення консультативної ради "фіксують суб'єктність ОРДЛО", тоді як Росія набуває статусу спостерігача нарівні з Німеччиною, Францією і ОБСЄ, підкреслює ZN.UA, у розпорядження якого потрапили документи про створення ради.
Тристороння контактна група з урегулювання конфлікту на Донбасі домовилася про створення консультативної ради. До неї мають увійти по 10 представників від України і бойовиків "ЛДНР" із правом вирішального голосу, а також по одному представнику від ОБСЄ, Німеччини, Франції та Росії із правом дорадчого голосу. Документ, що фіксує ці домовленості, опублікувало 13 березня видання ZN.UA.
Як зазначає ZN.UA, рада "фіксує суб'єктність ОРДЛО" й надає Росії, яка підтримує бойовиків на Донбасі, статусу гаранта-спостерігача нарівні з Німеччиною, Францією та ОБСЄ.
Планують, що рішення про створення консультативної ради підпишуть 25 березня 2020 року після консультацій із представниками ОБСЄ, Франції та Німеччини.
"Основним завданням ради є здійснення діалогу, консультацій та вироблення пропозицій щодо проєктів політичних і правових рішень щодо врегулювання конфлікту у відповідності з комплексами заходів, у тому числі щодо проведення виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей України", – ідеться в рішенні контактної групи.
Склад ради, згідно з домовленостями, мають визначити щонайменше за три дні до першого засідання.
"У так званій консультативній раді за стіл переговорів на рівних правах і в рівному статусі саджають представників офіційної України та самопроголошених "ЛДНР". Це те, від чого Київ категорично відмовлявся всі шість років. І це та помилка, вчинена у свій час Кишиневом у врегулюванні придністровського конфлікту, яку експерти настійно закликали Київ не повторювати", – підкреслює видання.
Також ZN.UA вказує, що в документі йдеться про "необхідність всеосяжного політичного врегулювання конфлікту", однак нічого не написано про необхідність негайного припинення вогню, стійкого режиму тиші й гарантування всіх умов безпеки, необхідних для політичного процесу.
В Офісі президента України виданню заявили, що рішення про створення консультативної ради ухвалили після консультацій із представниками ОБСЄ, Франції та Німеччини про виконання домовленостей саміту "Нормандської четвірки", що відбувся у грудні 2019 року.
До складу ради планують включити членів політичної підгрупи контактної групи.
Про створення ради, але без уточнення, чим вона займатиметься, напередодні повідомила пресслужба Офісу українського президента.
Росія розпочала збройну агресію на сході України у квітні 2014 року, невдовзі після анексії Криму. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти і докази.
У 2014–2015 роках підписано Мінські угоди про врегулювання конфлікту на Донбасі. Серед іншого в документі йдеться, що Україна має повернути контроль над неконтрольованою ділянкою кордону із РФ після проведення виборів в окремих районах Донецької та Луганської областей. Україна, зі свого боку, наполягає, що вибори мають відбутися після виведення російських військ та найманців і повернення кордону під контроль уряду.
На зустрічі "Нормандської четвірки" у грудні 2019 року лідери України, Франції, Німеччини і Росії домовилися, що варіанти проведення місцевих виборів в ОРДЛО обговорюватиме тристороння контактна група.
У лютому 2020 року президент України Володимир Зеленський говорив, що прямого діалогу з бойовиками не буде. "Нас переконують, що таким дієвим механізмом є прямий діалог із так званою місцевою владою в ОРДЛО. Ми готові до діалогу з мирним населенням цих територій. Але не з тими, хто є невизнаним із точки зору міжнародного права", – заявив він.