Україна може втратити транзит газу, якщо "Північний потік – 2" буде добудовано – Коболєв
Газова директива Європейського союзу, яка вимагає, щоб оператором "Північного потоку – 2" була незалежна від "Газпрому" компанія, а 50% потужності газопроводу було зарезервовано під прокачування газу від незалежних постачальників, може не подіяти, заявив голова НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв.
Україна може повністю втратити транзиту газу в разі, якщо трубопровід "Північний потік – 2" буде добудовано і введено в експлуатацію. Про це голова НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв заявив в інтерв'ю виданню LIGA.net, опублікованому 5 грудня.
"Я вважаю, що якщо "Північний потік – 2" буде добудовано, транзиту через Україну не буде", – сказав він.
На думку Коболєва, газова директива Євросоюзу, яка вимагає, щоб оператором "Північного потоку – 2" була незалежна від "Газпрому" компанія, а 50% потужності газопроводу було зарезервовано під прокачування газу від незалежних постачальників, може не дати результатів.
"Є таке неписане правило на газовому ринку Європи: якщо "Газпром" побудував газопровід, його буде повністю завантажено. Якщо "Північний потік – 2" добудують, є ймовірність, що його зможуть завантажити на 100%", – зазначив він.
Голова НАК додав, що головним аргументом "Газпрому" в переговорах із ЄС є партнерські відносини з європейськими компаніями.
"Пам'ятаєте, у нас деякі політики в парламенті активно протестували проти навіть гіпотетичної можливості залучити іноземного партнера в нашу ГТС? І це був би міноритарний пакет. Але політики "зачинили" це вікно можливостей (31 жовтня Верховна Рада ухвалила закон про ГТС, який забороняє приватизацію української газотранспортної системи або передання її у концесію. – "ГОРДОН"). Головний аргумент "Газпрому" в Європі – "українці не є вашими партнерами, а ми, росіяни, – ваші партнери". І цей аргумент працює – ніщо так не скріплює дружбу, як взаємний комерційний інтерес", – пояснив Коболєв.
"Північний потік – 2" – газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м&³3; газу на рік. Вартість проєкту – €9,5 млрд, його порівну фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У 2018 році Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія залишалася останньою країною, яка не дозволяла. Через це оператор проєкту запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії. 30 жовтня 2019 року Данське енергетичне агентство дало дозвіл на будівництво ділянки газопроводу "Північний потік – 2", яка проходить континентальним шельфом Данії.
У "Газпромі" прогнозували, що "Північний потік – 2" введуть в експлуатацію до кінця 2019 року, однак через позицію Данії газопровід зможуть запустити не раніше ніж навесні 2020 року, писали "Ведомости".
31 липня 2019 року комітет Сенату США з міжнародних відносин затвердив законопроєкт республіканця Теда Круза про санкції проти компаній, які беруть участь у будівництві газопроводу "Північний потік – 2". У документі відображено стурбованість групи законодавців США тим, який вплив Росія має в Європі. У Nord Stream 2 AG уточнили, що оператор займається оцінюванням документа. У Nord Stream 2 AG потім заявили, що будівництво газопроводу буде завершено, незважаючи на загрозу санкцій із боку Сполучених Штатів.
30 жовтня заступник держсекретаря США Джон Салліван зазначив, що Штати будуть перешкоджати будівництву газопроводу "Північний потік – 2". 20 листопада Круз заявив у Сенаті США, що введення в експлуатацію "Північного потоку – 2" можна затримати за допомогою санкцій. За даними ЗМІ, США мають намір ввести санкції проти компаній, які будують газопровід, до 25 грудня.