Україні потрібна демонополізація енергоринку з урахуванням національних інтересів – голова "Громадської сили" Краснов
Представники США, обговорюючи енергобезпеку України, ставлять свої завдання – продати вугілля та скраплений газ, а Україна повинна керуватися власними інтересами, заявив лідер партії "Громадська сила" Загід Краснов.
Україні потрібна демонополізація ринку енергетичних послуг, але водночас країна не повинна здавати свої економічні інтереси на догоду політичним дивідендам, заявив у ефірі телеканала NewsOne лідер партії "Громадська сила" Загід Краснов.
"Коли міністр енергетики США Рік Перрі заявляє, що Україні потрібна демонополізація енергоринку, я з ним згоден. Але водночас ми повинні керуватися лише інтересами України. Бо із чим до нас приїжджають наші заокеанські партнери? Візит Перрі спрямований на те, щоб переконати Україну купувати більше вугілля в Пенсильванії, яке на $15 за тонну дорожче, ніж те саме вугілля з ПАР, а також купувати у США скраплений газ", – вважає Краснов.
Виступаючи проти російського проекту "Північний потік – 2", США захищають свої інтереси, і Україна має думати про свої, упевнений він.
"У Європі теж не сильно прагнуть купувати цей скраплений газ, тому що він на 75% дорожчий від російського. Тому США і виступають проти будівництва "Північного потоку – 2", захищаючи свої економічні інтереси. Ми теж повинні захищати свої економічні інтереси, а не купувати енергоносії втридорога заради політичної підтримки. А що стосується демонополізації енергоринку, то у нас перед очима приклад Німеччини, де приблизно 700 постачальників газу і ціна у нього різна в різних землях. За рахунок конкуренції. У нас же тільки один постачальник диктує свої умови", – додав політик.
Краснов зазначив, що прагнення України перешкоджати будівництву "Північного потоку – 2" зрозуміле і логічне, але сьогодні українській владі потрібно думати про інше.
"Що буде далі з Україною, залежить не від транспортування газу або запуску "Північного потоку – 2" і не від збільшення власного видобування газу. Майбутнє країни залежить від того, чи з'явиться у нас стратегічний економічний план розвитку на 10–15 років. Такого плану не було вчора, немає сьогодні, і ми не бачимо, щоб хтось планував його розробляти на майбутнє. Ми живемо тільки сьогоденням. У нас немає законопроектів, які б покращили інвестиційний клімат, підвищили б купівельну спроможність населення, закрили б корупційні схеми на митниці, через що ми втрачаємо $3–4 млрд на рік. Ось над чим має працювати влада", – переконаний він.
"Північний потік – 2" – другий газопровід, який повинен зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становить 55 млрд м&³3; газу на рік. Вартість проекту – €9,5 млрд, його порівну фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній. У "Газпромі" прогнозують, що "Північний потік – 2" введуть в експлуатацію до кінця 2019 року.
Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія – ні. Оператор проекту запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії.
Влада України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважає "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У липні 2018 року сенатор від штату Вайомінг, республіканець Джон Баррассо подав у Конгрес США законопроект про санкції проти "Північного потоку – 2". Міністр енергетики США Рік Перрі не відкидав, що стосовно РФ запровадять нові обмежувальні заходи, які зачеплять "Північний потік – 2".
Американський президент Дональд Трамп повідомив 18 вересня, що США не планують накладати санкції на західні компанії, які беруть участь у будівництві газопроводу.