"Відсутня наукова методика". Адвокат підозрюваної у справі Шеремета поставив під сумнів головний доказ обвинувачення

Три українські науково-дослідні інститути судових експертиз – харківський, одеський і львівський – відмовилися проводити "психологічне дослідження невербальної поведінки" Юлії Кузьменко, однієї із трьох підозрюваних у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета. Про це у Facebook повідомив адвокат Кузьменко Тарас Безпалий.

Зокрема, адвокат, ознайомившись із матеріалами кримінального провадження, дійшов висновку, що основними доказами причетності Кузьменко до вбивства Шеремета є експертиза ходи, яку проводив британський експерт Айвен Берч, портретно-психологічна експертиза, проведена Київським НДІ судової експертизи (порівнявши відео з підозрюваною у причетності до вбивства і відео, на яких зафіксовано Кузьменко, експерти НДІ дійшли висновку, що це одна і та сама людина).

"Саме на цю експертизу [експертизу КНДІСЕ] вказують високопосадовці як на самий беззаперечний доказ причетності Кузьменко до вчинення вбивства Павла Шеремета. Проте, коли адвокати звернулися до ряду провідних інститутів, усі сказали, що встановити психологічний портрет по відео, а тим паче порівняти два відео, неможливо, бо це протирічить самому предмету експертизи, відсутня методика", – написав Безпалий.

Він також опублікував відповіді трьох НДІ про неможливість проведення експертизи, яку провели експерти КНДІСЕ.

У Львівському НДІ судової експертизи вказали, що для таких досліджень "відсутня науково обґрунтована методика". В Одеському НДІ заявили, що на підставі порівняння двох відео "визначити тотожність двох осіб не є можливим"; у Харківському НДІ імені Бокаріуса зазначили, що такої експертизи немає в переліку експертиз, затвердженому Мін'юстом.

Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, яка належала співзасновниці видання "Українська правда", цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, вчинене у спосіб, небезпечний для життя багатьох людей. За версією слідства, журналіста вбили для дестабілізації ситуації в Україні.

12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. Пізніше того самого дня Нацполіція назвала імена ймовірних причетних: це Дугарь, військовослужбовець Сил спецоперацій Збройних сил України, музикант Андрій Антоненко (заарештовано) і дитяча хірургиня Юлія Кузьменко (поміщено під варту).

Слідчі вважають, що вибухівку під автомобіль Шеремета закладали Кузьменко та Антоненко.

У первісній редакції підозри Антоненку йшлося, що він, "захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи велич арійської раси, розмежування суспільства за принципом національної належності, прагнучи зробити свої погляди предметом уваги громадськості... вирішив створити організаційну групу, щоб у її складі вчинити вбивство журналіста та радіоведучого Павла Шеремета".

21 травня стало відомо, що текст підозри змінили, прибравши з нього згадку про ультранаціоналістичні ідеї і велич арійської раси. Окрім того, тепер слідчі вважають Антоненка не організатором, а простим виконавцем убивства, а Кузьменко, згідно з оновленим текстом підозри, тільки заклала вибухівку разом з Антоненком, але не приводила її в дію.

22 травня поліція повідомила захист підозрюваних про закінчення досудового розслідування.