Зеленський: Дії українського МЗС ставлять під загрозу повернення наших моряків
Глава Міністерства закордонних справ України Павло Клімкін не вважав за потрібне інформувати президента ні про ноту МЗС Росії щодо 24 захоплених моряків, ні про ноту українського зовнішньополітичного відомства у відповідь. Про це заявив глава Української держави Володимир Зеленський.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що про обмін нотами між міністерствами закордонних справ України і Росії стосовно виконання Росією рішення трибуналу ООН із морського права дізнався з інтернету; за його словами, це неприпустимо, оскільки ставить під загрозу повернення з російського полону членів екіпажів українських військових кораблів. Про це глава держави сказав на брифінгу в Києві 27 червня, передає кореспондент видання "ГОРДОН".
"Я, президент України, нагадую всім, особливо пану Клімкіну (міністр закордонних справ України Павло Клімкін. – "ГОРДОН"). Я в очі не бачив нашу відповідь на ноту РФ. Пан Клімкін не вважає необхідним обговорювати такі питання із президентом України. Це питання безпеки країни, життя наших громадян. Те, що є пріоритетом будь-якого президента, подобається він комусь чи ні. Як мені пояснили мої помічники, дипломати, такі дії можуть поставити під загрозу повернення наших моряків", – заявив Зеленський.
Він стверджує, що заяви від імені держави на цю тему – компетенція президента, і Клімкін не мав оприлюднювати їх без консультацій.
"Учора був останній день, коли нам повинні були повернути наших моряків. У нас все є – право є, вирок є, а моряків немає. Я готовий і хочу чіплятися будь за що, щоб повернути хлопців додому. Пропоную МЗС направити ноту батькам моряків. Думаю, буде дуже цікаво для них почитати, згідно з правом, усіма законами і віртуозною дипломатією", – сказав президент.
На його думку, відповідальною за те, що відбувається в МЗС, є Верховна Рада, яка 6 червня не підтримала відставки Клімкіна, а потім не стала розглядати питання про відставку міністра після того, як президент подав кандидатуру Вадима Пристайка для затвердження главою МЗС.
25 листопада 2018 року РФ обстріляла й захопила в Чорному морі катери українських Військово-морських сил "Бердянськ" і "Нікополь", а також буксир "Яни Капу", які поверталися до Одеси після спроби пройти через Керченську протоку в Азовське море.
Російські силовики затримали 24 українських моряків, пізніше їх заарештували у кримських "судах" і перевезли до Москви. Трьох поранених українців доправили до лікарні слідчого ізолятора "Матросская тишина", інших – до СІЗО "Лефортово". Зараз усіх моряків утримують у "Лефортово".
Усім українцям висунули обвинувачення в незаконному перетині кордону РФ. Україна вважає моряків військовополоненими і вимагає відпустити їх. В управлінні верховного комісара ООН із прав людини заявили, що українські моряки як військовополонені мають перебувати під захистом Женевської конвенції.
Україна звернулася до Міжнародного трибуналу з морського права, висунувши вимогу як тимчасовий захід зобов'язати РФ негайно звільнити моряків і кораблі. Російська сторона відмовилася від участі у слуханнях.
25 травня трибунал у Гамбурзі зобов'язав Росію негайно звільнити три затримані українські кораблі, а також 24 затриманих моряків і дозволити їм повернутися до України. Рішення було ухвалено 19 голосами, проти виступив тільки суддя від РФ Роман Колодкін.
У міністерстві закордонних справ Росії вважають, що міжнародний арбітраж не мав юрисдикції для розгляду інциденту.
Термін виконання рішення спливав 25 червня. Цього дня, як повідомили в МЗС України, від російського зовнішньополітичного відомства надійшла нота, якою Україні пропонували надати письмові гарантії продовження кримінального переслідування українських моряків відповідно до російського законодавства. Як заявив адвокат моряків Микола Полозов, замість того, щоб видати моряків, РФ висунула вимогу про їхню подальшу участь у судовому процесі на території окупованого Криму, примушуючи в такий спосіб де-факто визнати юрисдикцію Російської Федерації над півостровом. В українському МЗС назвали позицію Москви неприйнятною.