Землянський: Критика газових угод-2009 з боку Коболєва – це відпрацювання політичного замовлення. Він брав участь у розробці контракту
На момент укладення контракту у 2009 році щодо постачання газу між Росією і Україною нинішній глава НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв працював радником голови правління компанії і брав безпосередню участь у розробці контракту, був присутнім на переговорах у Москві і не висловлював заперечень проти його основних положень, розповів директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України Валентин Землянський.
Голова НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв був безпосереднім учасником укладення у 2009 році газових угод із "Газпромом", тому не може їх критикувати, заявив у коментарі "РБК-Україна" директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин Національної академії наук України Валентин Землянський. У 2009 році Землянський теж працював у "Нафтогазі".
18 січня прес-служба НАК "Нафтогаз" нагадала, що 19 січня виповнюється 10 років газовим угодам між Україною і Росією. Голова компанії Андрій Коболєв щодо цього заявив, що контракт із "Газпромом" став важким тягарем для України, й асиметрична відповідальність сторін поставила "Нафтогаз" під загрозу грабіжницьких штрафів.
"Нагадаю, що пан Коболєв на момент укладання контракту на постачаня газу між Росією та Україною працював радником голови правління НАК "Нафтогаз України". Він брав безпосередню участь у розробці контракту. Більше того, був присутній на переговорах у Москві і не висловлював заперечень проти його основних положень, – розповів Землянський. – Тому сьогоднішня критика угод-2009 з боку пана Коболєва – це навіть не лукавство, а відпрацювання прямого політичного замовлення. І одночасно – намагання перевести увагу суспільства від декількох проблем".
Експерт підкреслив, що підписання контракту між "Нафтогазом" і "Газпромом" тоді було зірвано через втручання президента Віктора Ющенка, і відновлення переговорів добилася прем'єр-міністр Юлія Тимошенко після двотижневої газової блокади. Підписаний документ був типовим для всіх країн Європи, але містив спеціальну знижку для України та механізми оскарження, які і дозволили "Нафтогазу" одержати позитивні рішення у суперечці з "Газпромом" у Стокгольмському арбітражі, зазначив він.
"Перша проблема, яку хоче "заговорити" Коболєв, – це мільйонні премії, які він виписав собі і своєму оточенню і вже вивів за кордон. Друга проблема – повний провал переговорів про новий контракт щодо транзиту російського газу територією України", – заявив Землянський.
Уповноважений Чехії зі справ енергетичної безпеки Вацлав Бартушка заявив в інтерв'ю радіо "Радіо Свобода", що Україна і Росія на межі нового глобального газового конфлікту. "Зараз Росія та Україна наближаються до якогось нового конфлікту щодо транзиту газу через територію України напередодні 2020 року. Якщо буде новий конфлікт між Україною і Росією в 2020-му, обидві країни програють", – зазначив він.
Після поразки у Стокгольмському арбітражі у справі про недостатні обсяги транзиту через Україну "Газпром" був зобов'язаний виплатити українській стороні $4,63 млрд. Російський монополіст у березні 2018 року подав позов про розірвання транзитного контракту.
У липні "Нафтогаз" подав позов у Стокгольмський арбітраж із вимогою переглянути ставку тарифу на транзит із 18 березня 2018 року і стягнути з "Газпрому" приблизно $12 млрд за період із 18 березня 2018-го до 31 грудня 2019 року (термін закінчення контракту).
Арбітраж у вересні вирішив об'єднати обидва позови в одну справу.
9 січня 2019 року Коболєв повідомив, що Україна готова відмовитися від позову до "Газпрому" на $12 млрд за умови укладення нового довгострокового контракту на транзит. 18 січня він заявив, що "Газпром" затягує переговори щодо транзиту газу через територію України.