Зеркаль назвала маніпуляцією статтю в The New York Times про затримку військової допомоги США Україні
The New York Times написала, посилаючись на заступницю міністра закордонних справ Олену Зеркаль, що Офіс президента України, зокрема помічник президента Андрій Єрмак, намагався приховати інформацію про затримку Сполученими Штатами військової допомоги Україні. Зеркаль наголосила, що не говорила з Єрмаком про це.
Заступниця міністра закордонних справ Олена Зеркаль заявила, що основана на її інтерв'ю стаття американської газети The New York Times про те, коли Офіс президента України дізнався про блокування військової допомоги, є маніпуляцією.
"Те, що було в тій статті, яка сьогодні вийшла, воно дуже-дуже далеке від дійсності. І це такий приклад маніпуляції, який я вважала притаманним тільки російській пропаганді", – сказала вона в інтерв'ю "Радіо НВ".
В отриманому від посольства США листі, про який ідеться в матеріалі The New York Times, "крім іншого", указано про невирішеність питання з військовою допомогою для України, зазначила Зеркаль.
"Ніяких додаткових наголосів на тому, що це проблема, що вони дуже знервовані або бачать у цьому якийсь намір, не було. Воно привернуло мою увагу, тому що для мене було дійсно незрозуміло, чому воно (питання про надання військової допомоги. – "ГОРДОН") ще не вирішене. Але такого відчуття, що це криза, що це може призвести до якихось наслідків, у мене не було", – сказала Зеркаль.
Вона зазначила, що хотіла поговорити про це з помічником президента України Володимира Зеленського Андрієм Єрмаком у серпні, але тоді зустріч не відбулася.
"А коли вже у нас відбулася зустріч у вересні, це питання вже обговорювали всі, і зайвий раз обговорювати це з Андрієм у мене не було ані нагоди, ані бажання", – наголосила дипломатка.
Водночас Зеркаль підтвердила, що обговорювала з Єрмаком те, про що говорить із журналістами.
"Він наполегливо рекомендував припинити мою медіаактивність. Це стосувалося загального підходу. І я потім більше двох місяців не коментувала, оскільки ми ще обговорювали необхідність коментувати в дусі та в руслі того, як вони бачать розвиток подій. Я не отримувала жодних побажань щодо того, як коментувати, тому уникала будь-яких коментарів", – додала вона.
Дипломатка зазначила, що в статті The New York Times "можна коментувати кожний рядок", але назвала дві "кричущі невідповідності".
Перша стосується того, що Зеркаль звільнилася, оскільки нібито не могла витримати "підкилимної дипломатії" – за словами заступниці міністра, її запитали про ставлення до такого явища, і воно не пов'язане зі звільненням.
Друга невідповідність – інтерпретація виданням раптово скасованого МЗС України візиту Зеркаль у Вашингтон. За словами дипломатки, метою її поїздки було обговорення санкцій США проти компаній, які будують "Північний потік – 2", але в останній момент замість Зеркаль поїхав нинішній заступник глави Офісу президента Ігор Жовква.
Зеркаль написала заяву про звільнення з посади 28 листопада. 3 грудня вийшла стаття The New York Times, у якій ішлося про те, що Офіс президента знав про затримку військової допомоги Україні, але намагався приховати цю інформацію.
Наприкінці серпня видання Politico повідомило, що Трамп вирішив переглянути програму надання допомоги Україні для зміцнення національної безпеки і оборони, щоб переконатися, що гроші Сполучених Штатів в Україні використовують в інтересах Вашингтона. Трамп не підтверджував цієї інформації. Віцепрезидент Майк Пенс заявляв, що надання Україні військової допомоги залежить від її успіхів у боротьбі з корупцією.
12 вересня адміністрація президента розблокувала програму військової допомоги. 19 вересня Палата представників Конгресу США після затримки схвалила виділення Україні коштів для зміцнення безпеки.
22 вересня Трамп заявив, що підтримував Україну від початку, але дуже розчарований тим, що інші країни не допомагають цій країні тією самою мірою. 24 вересня він визнав, що зупиняв програму допомоги Україні, домагаючись, щоб Євросоюз також виділяв кошти Києву.
24 вересня спікерка Палати представників Конгресу США демократка Ненсі Пелосі оголосила про початок офіційного розслідування в межах процедури імпічменту Трампа через скандал, який почався після публікацій The Washington Post і The New York Times про ймовірний тиск Трампа на президента України Володимира Зеленського під час телефонної розмови 25 липня.
25 вересня було опубліковано стенограму липневої розмови Трампа і Зеленського. Вона свідчить, що Трамп порушив питання про розслідування діяльності в Україні Гантера Байдена – сина колишнього віцепрезидента США і свого ймовірного суперника на президентських виборах 2020 року Джо Байдена. Зеленський пообіцяв Трампу, що новий український генпрокурор "подивиться на ситуацію".
Глава Білого дому називає розслідування "полюванням на відьом" і наполягає, що не тиснув на Зеленського. Президент України заявив, що під час телефонної бесіди його ні до чого "не підштовхували", і підкреслив, що не хоче бути втягнутим у передвиборчу кампанію у США.
Посол США у Євросоюзі Гордон Сондленд заявляв, що надання військової допомоги Україні залежало від публічної заяви Зеленського про розслідування діяльності української компанії Burisma, до ради директорів якої входив Гантер Байден.
2 грудня Республіканська партія США опублікувала 123-сторінкову доповідь, яка заперечує звинувачення на адресу Трампа, які можуть призвести до його імпічменту.
Трампу може загрожувати імпічмент за статтею про зловживання владою. 4 грудня відбудеться слухання в юридичному комітеті Палати представників Конгресу США. Глава Білого дому відмовився брати в ньому участь.