"50 на 50". Прессекретар Зеленського оцінив шанси на поїздку президента на сесію Генасамблеї ООН
"Чи вирішить він летіти – це залежить тільки від нього. Він ухвалюватиме рішення, виходячи з доцільності. Адже витратити купу часу – день туди, день назад на переліт – заради того, щоб постояти на трибуні ООН? Звичайно, ні", – сказав він.
За словами прессекретаря Зеленського, "повинна бути якась користь".
"Якщо користь – якісь домовленості, якісь зустрічі, підписання якихось документів – виправдовує цю витрату часу, президент вирішить летіти. Якщо не виправдовує, якщо це просто церемоніальна поїздка, то він вирішить не летіти. Тому все залежить від президента. Але зараз десь 50 на 50", – пояснив Никифоров.
Він підкреслив, що "візит готується", і роз'яснив сенс цього словосполучення.
"Це значить, відповідна служба Офісу президента, протокольна служба, інші служби роблять усе, щоб цей візит відбувся: видають візи учасникам делегації, у кого немає дипломатичних паспортів, літак заправляють – що завгодно. Щоб, якщо президент вирішить летіти, все було готово", – зазначив Никифоров.
Він припустив, що на сесії Генасамблеї ООН президент України презентує Кримську платформу "і може ще раз запросити" підписати її декларацію.
"Все-таки ООН – це 193 країни. Він може запросити ці країни приєднатися до Кримської платформи. Це було б хорошим жестом", – вважає Никифоров.
Контекст:
2019 року Зеленський виступав на сесії Генасамблеї ООН особисто, а 2020 року – у форматі онлайн.
Сесію Генасамблеї ООН 2021 року відкриють 14 вересня, йдеться на сайті Генасамблеї. Загальні дебати ГА ООН відбудуться з 21-го до 27 вересня.
Глава МЗС України Дмитро Кулеба говорив, що можливість візиту Зеленського у США для участі в сесії Генасамблеї ООН опрацьовують, але остаточного рішення ще не ухвалено – формат участі в Асамблеї передбачає можливість онлайн-виступу і є ймовірність, що президент нею скористається
Кримська платформа – новий консультативний і координаційний формат, ініційований Україною для підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, посилення тиску на Росію, запобігання порушенням прав людини й захисту жертв окупаційного режиму. Головною метою платформи є деокупація Криму. Планують, що платформа діятиме на кількох рівнях: глав держав і урядів, міністрів закордонних справ, у вимірі міжпарламентського співробітництва, у форматі експертної мережі.
Офіційно діяльність Кримської платформи розпочато на інавгураційному саміті 23 серпня. У ньому взяло участь 46 делегацій.
На саміті ухвалили декларацію Кримської платформи, яка засуджує політику Росії щодо окупованого Криму. Її відкрито до підписання іншими країнами, зазначав президент України.