"Схоже на піар-акцію". Юрист прокоментував намір Офісу президента вивчити справи проти ветеранів та активістів
Для визначення справедливості судових рішень усередині країни є механізм касаційного оскарження, а за її межами – Європейський суд із прав людини, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" адвокат, захисник сімей Небесної сотні Павло Дикань.
"Несправедливі рішення судів трапляються всюди. В Україні, напевно, дещо частіше, ніж в інших країнах. Із настороженістю ставлюся до цієї ініціативи Офісу президента створити механізм аналізу рішень судів стосовно ветеранів та громадських діячів. Від офісу часто надходять спонтанні рішення, які в більшості випадків не реалізують, а що за ними стоїть – узагалі складно здогадатися. Схоже на чергову піар-акцію", – зазначив Дикань.
За його словами, основне завдання Офісу президента – законодавча ініціатива.
"Визначати справедливість судових рішень – не повноваження глави держави. Для цього всередині країни є механізм касаційного оскарження, а за її межами – Європейський суд із прав людини. Він повільно, але працює. Інших механізмів немає. Така основа незалежності гілок влади. Завдання офісу – законодавча ініціатива, яка має пройти через парламент і потім її імплементуватимуть", – підкреслив адвокат.
На його думку, сам аналіз судових рішень не становить великих труднощів, проте залишається не зовсім зрозумілим, що робити з несправедливими вироками.
"Кілька грамотних юристів може через реєстр судових рішень відібрати низку справ із явними ознаками несправедливості. Відразу виникне запитання, що із цим робити і як на це реагувати? Якщо ініціатива ОП – привід підготувати зміни до кодексів, тоді вона має право на існування. Законодавча ініціатива у президента є. Є й очевидно несправедливі рішення, наприклад, справа генерала Назарова", – сказав Дикань.
Він вважає, що набагато важливіше для України розробити принципово новий Кримінальний кодекс.
"Проблема в тому, що системно до кодексів (Кримінального та Кримінального процесуального) законодавча влада України так і не підійшла. Досі діє так званий "кравецький" кодекс 2012 року, до якого вносять точкові зміни. Але, як правило, їхні наслідки не прораховують і виникають ситуації, як, скажімо, із законом Савченко. Є величезна проблема і щодо заочного осуду. Реальної концепції немає, зате вносять якісь норми, уривчасті статті, які в підсумку не працюють. На мою думку, кодекси треба розробити з нуля. І це була б правильна робота Офісу президента", – резюмував Дикань.
3 березня Офіс президента України запропонував ініціювати аналіз кримінальних проваджень, розпочатих після 2014 року проти ветеранів та громадських діячів, "які боролися з російською агресією, її гібридними проявами та могли стати жертвами свавілля чиновників, правоохоронців і несправедливих рішень суддів".
Заява Офісу президента з'явилася на тлі акцій протесту, зумовлених ухваленням обвинувального вироку одеському активісту Сергієві Стерненку.
23 лютого Приморський райсуд Одеси визнав його винним у справі про викрадення у квітні 2015 року тодішнього керівника одеського відділення проросійської партії "Родина" Сергія Щербича. Активіста засудили до семи років і трьох місяців в'язниці з арештом половини всього майна. Такий самий строк дістав і інший фігурант справи Руслан Демчук. Стерненко заперечує причетність до інциденту.