"Американці працюють на випередження". Клімкін оцінив імовірність підтримки України в разі вторгнення Росії

Клімкін вважає, що бліцкриг Росії в Україні неможливий
Фото: ЕРА
Імовірність нового вторгнення російських військ в Україну залежить від результатів переговорів президента США Джо Байдена та президента РФ Володимира Путіна. Таку думку колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін висловив "Обозревателю" в інтерв'ю, опублікованому 23 листопада.

"Буде зустріч онлайн між Байденом та Путіним. Пам'ятаєте, Байден поставив Путіну умови. Путін також висував умови, тому буде цікаво подивитися, чим це все закінчиться", – сказав український дипломат.

Він зазначив, що 2014 року, коли Росія вторглася в Україну, "Захід не вірив у наміри Путіна".

"Маю сказати, що й зараз Європейський союз якось по дотичній ставився до того, що робив Путін. [...] Але американці зараз працюють на випередження, і це мене дуже тішить. Вони обговорюють із європейцями пакет, який би я назвав пакетом стримування. Тобто які заходи будуть, якщо Путін піде вперед. Чи пекельні санкції, чи не пекельні – для мене не такі важливі ці епітети, як те, працюють вони чи ні", – вважає Клімкін.

Серед імовірних антиросійських санкцій із боку Заходу ексглава МЗС України назвав від’єднання системи SWIFT та обмеження імпорту нафти.

"На сьогодні сказати не можу, але знаю, що американці це обговорюють. Я не можу сказати, коли і яке постачання нової зброї Україні буде, але знаю, що американці це також обговорюють. Чи будуть вони реалізовані, як на мене, залежить від розмови Байден – Путін і від розвитку ситуації у нас", – пояснив Клімкін.

Він вважає, що дестабілізацію України Путін може розпочати з вимкнення електроенергії та заворушень.

"Якщо він подивиться, що внутрішня дестабілізація досяжна, тоді він обмежено задіє і збройні сили. Оскільки масоване вторгнення дуже складно продати. [...] Бліцкриг неможливий. Бліцкриг проти нас Путін ніколи не виграє, оскільки люди знову підуть воювати за країну. Якщо у нього немає клепки в голові, звичайно, може вдатися. Але він прекрасно розуміє, що є сотні тисяч людей, які готові повернутися на фронт. Є мільйони волонтерів, які будуть допомагати. Люди будуть боротися за кожен клаптик своєї землі", – наголосив Клімкін.

Контекст:

30 жовтня американська газета The Washington Post написала, що Росія відновила нарощування чисельності своїх військ біля кордону з Україною, і це непокоїть високопосадовців у США та Євросоюзі.

1 листопада видання Politico опублікувало супутникові фото, зазначивши, що на них видно військову техніку, яку РФ нібито стягнула до кордонів України. У Головному управлінні розвідки (ГУР) Міноборони України повідомили 2 листопада, що жодних змін на кордоні з РФ не відбулося. У Кремлі не коментували публікації Politico.

5 листопада начальник Генерального штабу Збройних сил України Сергій Шаптала сказав, що українська розвідка не фіксує нарощування російських військ біля кордону України. За його даними, російські війська повертаються в пункти постійної дислокації.

6 листопада канал CNN повідомив, посилаючись на свої джерела, що директор Центрального розвідувального управління США Вільям Бернс приїжджав до Москви через нарощування російських військ на кордоні України.

8 листопада Bloomberg із посиланням на дані військово-розвідувальної компанії Janes написало, що Росія перекидає танки до українського кордону.

10 листопада США попередили владу Росії про потенційні негативні наслідки будь-якого зростання загрози безпеці України через "незвичайну військову активність" РФ поблизу українського кордону. У Пентагоні закликали Росію пояснити концентрацію військ поблизу України.

18 листопада начальник ГУР Кирило Буданов говорив, що Росія веде масштабну спецоперацію проти України щодо дестабілізації ситуації як усередині країни, так і за її межами. Накопичення військ РФ біля кордону України "продовжуватиметься і вийде на пік приблизно наприкінці січня", підкреслив він.

21 листопада влада Франції попередила Росію про "надзвичайно серйозні наслідки" в разі вторгнення в Україну.