"Антитютюнові" закони часто спрямовані на боротьбу з бізнесом, а не з курінням – експерт
Замість того, щоб запровадити в Україні європейське регулювання у питаннях протидії куріння, багато громадських організацій намагаються провести через Верховну Раду ініціативи, спрямовані на знищення тютюнової галузі. З такою позицією в інтерв'ю УНІАН виступив виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко.
За його словами, у зв'язку з підписанням Угоди про асоціацію з ЄС Україна має узгодити своє антитютюнове законодавство з європейським, зокрема – з Директивою 2014/40/ЄС. Саме тому з 2015 року у Верховній Раді зареєстрували низку законодавчих ініціатив щодо зменшення шкоди від тютюну. Деякі з них так і не стали законами через низьку якість підготовки, оскільки багато груп впливу намагаються витлумачити вимоги міжнародного законодавства по-своєму.
"Це призводить до "білого шуму", появи неякісного "законодавчого спаму" без економічного обґрунтування, оцінки регуляторного впливу, синхронізації з іншими законами", – наголосив експерт.
Денисенко навів як приклад ухвалений 16 грудня законопроєкт №4358, який спрямований на заходи щодо боротьби з курінням, але водночас спочатку не відповідав вимогам директиви.
"Спочатку він забороняв усе, що можна і навіть трохи більше. До прикладу, продаж сигарет особам до 21 року. Річ у тім, що в Україні людина з 18 років набуває повної цивільної дієздатності, тож нелогічно, що вона, до прикладу, може служити в армії, але не може купити сигарети", – вважає виконавчий директор УІБ.
Після доопрацювання у комітеті з документа прибрали вимоги до зовнішнього вигляду пачки сигарет, про заборону розміщення сигарет на полицях магазинів, максимально наблизивши законопроєкт до вимог директиви ЄС, вважає експерт.
Він додав, що у багатьох випадках у проєктах законів, які формально мають бути спрямовані на боротьбу з курінням, насправді головним завданням є "зарегулювання" легального бізнесу. Згідно з міжнародним досвідом, для ефективнішої роботи над антитютюновою політикою необхідно проводити розрахунки, як конкретні заходи вплинуть на економіку країни і насамперед – чи призведуть вони до зниження кількості тютюнозалежних громадян.
"Коли розробка "антитютюнового" законопроєкту є одним із КРІ для отримання гранту, то в результаті маємо новий "законодавчий спам", – додав Денисенко.
Він також зазначив, що через велику кількість грантів на антитютюнову діяльність депутати практично не звертають уваги на такі залежності, як алкоголізм, лудоманія або споживання шкідливої їжі.
"Чомусь не звучать ініціативи стандартизувати розмір та вигляд пляшки горілки, заборонити її викладку на полицях супермаркетів або заборонити повністю рекламу ігрових автоматів чи казино. При тому, що низка країн уже активно впроваджує заборони і регулювання цих секторів, обмежуючи рекламу, продаж неповнолітнім", – заявив експерт.
Контекст:
7 грудня Український інститут майбутнього опублікував дослідження "Україна без цигаркового диму. Чи допоможе законопроєкт №4358 боротися з курінням", у якому проаналізував останні законопроєкти, розроблені з метою боротьби з курінням.