Апеляційний суд скасував рішення про стягнення з Миколаївського глиноземного заводу 9,2 млрд грн моральних збитків – адвокат

Позов проти заводу подали наприкінці минулого року
Фото: nikvesti.com
Миколаївський апеляційний суд задовольнив скаргу Миколаївського глиноземного заводу та скасував рішення про стягнення із заводу 9,2 млрд грн на користь громадської організації "Стоп шлам", повідомила 14 грудня пресслужба МГЗ у своєму Facebook.

"Миколаївський апеляційний суд задовольнив скаргу МГЗ – рішення суду першої інстанції скасовано та в позові до заводу повністю відмовлено. Сьогодні під час судового засідання судді винесли рішення задовольнити скаргу адвокатів заводу на рішення Заводського районного суду. Таким чином, рішення про стягнення із заводу 9,2 млрд грн на користь ГО "Стоп шлам" скасовано. Нагадаємо, у своєму позові псевдоактивісти організації "Стоп шлам" надали єдиний доказ – психологічну експертизу. За її висновками, 1279 осіб "морально постраждали" від дій заводу і потребують компенсації у 9,2 млрд грн", – написано в заяві компанії.

Адвокат МГЗ Володимир Ващенко зазначив, що суму збитків назвали "фантастичною".

"Згодом з'ясувалося, що ці люди або не існують, або не знали, що їхні дані використовують, а статутом "Стоп шлам" навіть не передбачено розподілу коштів. Крім того, позивач навіть не сплатив судовий збір, що обов'язково для відкриття справи. Але суддя Заводського районного суду Миколаєва Ірина Боброва відхилила всі клопотання МГЗ та в рекордні терміни ухвалила рішення – стягнути із заводу цю фантастичну суму", – сказав юрист.

У пресслужбі повідомили, що правоохоронці порушили одразу кілька кримінальних проваджень стосовно засновників громадської організації, а також експертів та суддів, які ухвалили рішення на користь "Стоп шлам" із численними порушеннями.

"Ми не раз звертали увагу на незаконність та абсурдність рішення суду першої інстанції, де суддя Боброва відверто підіграла псевдоактивістам зі "Стоп шламу", тож радіємо, що апеляційна інстанція ретельно вивчила всі матеріали справи та прийняла законне рішення – скасувати рішення першої інстанції та відмовити в позові повністю. Далі вже завдання правоохоронних органів розібратися, як так склалося, що суд першої інстанції, ГО "Стоп шлам", експерти тощо діяли так злагоджено", – сказав Ващенко.

Контекст:

Проєкт "СтопКор" писав, що громадську організацію "Стоп шлам" було створено за кілька місяців до скандалу. За даними держреєстру, її зареєстрували в січні 2020 року.

У грудні 2020 року організація подала позов про стягнення з Миколаївського глиноземного заводу компенсації постраждалим від відходів підприємства. У травні 2021 року Заводський районний суд задовольнив цей позов, ухваливши виплатити 9,2 млрд грн миколаївцям, які приєдналися до позову.

12 липня 2021 року міністр юстиції Денис Малюська розкритикував експертний висновок, на підставі якого було ухвалено судове рішення. "Оцінку проводили на підставі роздруківок з інтернету та копій дозвільних документів без дослідження відомостей про психологічно значущі факти з порушенням встановлених методик та здорового глузду", – заявив він, порівнявши активістів, які виступають проти МГЗ, із рейдерами.

Адвокати Миколаївського глиноземного заводу знайшли померлих серед позивачів від організації "Стоп шлам".

Суддя Заводського районного суду Миколаєва Ірина Боброва, яка ухвалила рішення у справі Миколаївського глиноземного заводу на користь активістів, стала фігуранткою розслідування Національного антикорупційного бюро України.

Трудовий колектив Миколаївського глиноземного заводу надіслав звернення до президента України Володимира Зеленського, прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, генпрокурорки Ірини Венедіктової, міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського, а також народних депутатів. У МГЗ переконані, що підприємство працює повністю в межах закону, це підтверджують результати численних перевірок контрольних органів, наведені в додатках до листів. Але завод зіткнувся з "потужною та добре спланованою" рейдерською атакою.

Восени робітники мітингували під судом через загрозу закриття Миколаївського глиноземного заводу, до акції протесту приєдналися профспілки металургійних підприємств Дніпропетровської та Запорізької областей.