АРМА повідомило послам G7 про свої досягнення, виклики та опір із боку тих, хто уникає відповідальності за незаконні дії

"Минув рік із моменту, коли посли країн "Великої сімки" висловили занепокоєння громадянського суспільства щодо вжитих процедур під час процесу призначення голови АРМА. Із метою зміцнення довіри до АРМА хочемо повідомити про численні виклики, досягнення і проблемні питання, із якими ми зіштовхнулися за останній рік. Цей час став надзвичайно важливим у роботі агентства, що відзначилося суттєвим покращенням показників у всіх напрямах його діяльності", – ідеться в листі.

Його автори вказують, що одним із найбільших досягнень цього року можна зазначити те, що вперше з моменту заснування АРМА економічний ефект від його діяльності перевищив розмір витрат держави на його утримання (189 млн грн у 2024 році).

"Застосування нових підходів до стратегії управління арештованими активами дало відчутну позитивну динаміку щодо сплачених доходів управителями до державного бюджету України. Цей період відзначився високим рівнем продуктивності за кількістю запитів щодо розшуку активів – більше 7 тис. звернень від українських правоохоронних органів та іноземних юрисдикцій", – підкреслили в АРМА.

У листі йдеться про важливість відкриття публічного доступу до Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, – комплексної бази даних про всі активи, котрі заарештували українські правоохоронці й суди у кримінальних справах.

"На сьогодні реєстр містить понад 290 тис. записів про арештовані активи (із яких понад 69 тис. передано в управління АРМА) і дає можливість відслідковувати (зокрема в режимі онлайн) усі дії, які відбуваються з тим чи іншим активом. Відкриття реєстру – це довгоочікуваний і вкрай необхідний крок у напрямку європейської інтеграції, який відповідає політиці відкритих даних і передовим міжнародним практикам", – вважають в АРМА.

За даними агентства, у 2023 році від управління активами в державний бюджет України надійшло 101,3 млн грн, а вже за шість місяців 2024 року – 295 млн грн.

"Агентство активно працювало над внесенням змін до чинного законодавства, що дозволило покращити механізми розшуку й ефективного управління арештованими активами. [...] Також слід зазначити, що АРМА – єдиний в Україні центральний орган виконавчої влади, який уповноважений купувати військові облігації, а отже, і єдиний державний орган, який посилює обороноздатність країни саме за рахунок арештованих активів (грошових коштів), зокрема російського походження. Так, за останній рік було придбано військових облігацій на суму понад 4,162 млрд грн (за рахунок 80% арештованих активів, що було передано в управління АРМА), що в рази перевищує суму витрачених агентством коштів на купівлю таких ОВДП у попередні періоди діяльності. Окрім цього, АРМА ініціювало внесення змін до законодавства, що дало можливість купувати ОВДП в іноземній валюті", – пояснили в АРМА.

У листі йдеться також, що АРМА стикається з великою кількістю викликів, зокрема – з опором з боку тих, хто намагається уникнути відповідальності за свої незаконні дії.

"Слід зазначити, що з боку деяких державних інституцій і міжнародних партнерів не було належної підтримки ініціатив агентства. Зокрема, попри наші чисельні звернення (зокрема в межах безпекових угод) до посольств ключових країн-партнерів і чинних проєктів міжнародно-технічної допомоги, досі не було задіяно механізми для створення Офісу реформ і реалізації інших ініціатив АРМА, що дозволить залучити іноземних експертів і посилити інституційну спроможність органу. Відсутність підтримки з боку проєктів міжнародної технічної допомоги залишається суттєвою проблемою. Незважаючи на те, що АРМА активно співпрацює з іноземними партнерами, наразі багато ініціатив агентства залишаються без належної уваги. Додатковим викликом є бюджетні обмеження й недостатнє фінансування діяльності АРМА, що суттєво ускладнює виконання стратегічних завдань і реалізацію важливих проєктів", – заявили в АРМА.

Контекст:

Агентство з розшуку та менеджменту активів створили 24 лютого 2016 року. Відтоді агентство неодноразово потрапляло у скандали.

13 липня 2022 року Національне антикорупційне бюро України повідомило про підозру в корупції під час торгівлі заарештованим майном ексголову АРМА та ще чотирьох осіб: начальника управління менеджменту активів центрального апарату АРМА, спеціаліста відділу з розвитку підприємства держпідприємства СЕТАМ, оцінювача, засновника й директора компанії.

Слідство встановило, що посадовці АРМА у змові з представниками СЕТАМ, приватними компаніями й іншими особами організували схему продажу за заниженою вартістю майна, заарештованого в межах кримінальних справ і переданого в управління АРМА.

Правоохоронці дістали докази щонайменше чотирьох епізодів цієї схеми. Унаслідок продажу заарештованого майна за заниженою вартістю лише в цих епізодах завдано збитків більше ніж на 426 млн грн.

Із серпня 2021 року обов'язки голови АРМА виконував Дмитро Жоравович.

28 червня 2023 року відбулося голосування за нового керівника АРМА, у якому перемогла Олена Дума (за неї проголосувало шестеро з вісьмох членів комісії). Проти її обрання була низка громадських організацій, зокрема Центр протидії корупції і Transparency International Ukraine. Після цього один із членів комісії відкликав свій голос за Думу й заявив, що комісія порушила процедуру голосування. 

Серед претензій до переможниці конкурсу вказували відсутність професійного досвіду, політичну заангажованість, імовірні ділові контакти з особами, яких підозрюють у державній зраді та співпраці з Росією.

Окрім того, Дума у 2019 році брала участь у пресконференції із Семом Кісліним, фінансовим донором Рудольфа Джуліані, тобто "брала безпосередню участь у спробах дискредитації своєї країни й нинішнього президента США" Джо Байдена, наголошувала Transparency International Ukraine.

На результати конкурсу в АРМА звернули увагу також посли G7, їхнє повідомлення 30 червня 2023 року опублікували у Twitter.

"G7 уважно стежила за процесом призначення голови AРMA та зауважила занепокоєність громадянського суспільства щодо вжитих процедур. Важливо дотримуватися належних процедур, щоб посилити довіру до AРMA", – ідеться в повідомленні послів.

Сама Дума відкидала звинувачення на свою адресу.