"Я відкликаю свій голос з мотивів відсутності в мене на момент голосування повної інформації щодо кандидата, яка має вирішальне для мене значення і яка мене приголомшила", – написав він.
Остапенко також вважає, що комісія порушила процедуру голосування, оскільки після проведення першого "рейтингового" етапу, де кожен із членів комісії мав можливість віддати кілька голосів за кількох кандидатів, не було проведено другого "вирішального" етапу, де кожен мав віддати один голос за одного з кандидатів, який набрав найбільшу кількість голосів.
"Закликаю комісію найближчим часом провести засідання з метою вирішення цих питань і визначитися з результатами голосування в належний спосіб у межах належної правової процедури", – додав він.
Отже, у Думи тепер п'ять голосів, як і в іншого кандидата на посаду – старшого детектива НАБУ Сергія Рокуня.
Контекст
АРМА створили 24 лютого 2016 року. Відтоді агентство неодноразово потрапляло у скандали.
13 липня 2022 року Національне антикорупційне бюро України повідомило про підозру в корупції під час торгівлі заарештованим майном ексочільника АРМА і ще чотирьох осіб: начальника управління менеджменту активів центрального апарату АРМА, спеціаліста відділу з розвитку підприємства держпідприємства СЕТАМ, оцінювача, засновника й директора приватної компанії.
Слідство встановило, що посадові особи АРМА у змові із представниками СЕТАМ, приватними компаніями та іншими особами організували схему продажу за заниженою вартістю майна, заарештованого в межах кримінальних справ й переданого в управління АРМА.
Правоохоронцям надали докази щонайменше чотирьох епізодів цієї схеми. Унаслідок продажу заарештованого майна за заниженою вартістю лише в цих епізодах завдано збитків на понад 426 млн грн.
Із серпня 2021 року обов'язки голови АРМА виконує Дмитро Жоравович.
28 червня 2023-го відбулося голосування за нового голову АРМА, у якому перемогла Дума (за неї віддали шість голосів із восьми членів комісії).
Водночас проти її призначення були антикорупціонери. Наприклад, організація Transparency International Ukraine заявляла, що таке рішення містить великі "репутаційні ризики" для країни, а також для роботи незалежної та ефективної діяльності антикорупційної екосистеми й органів правопорядку, оскільки досвід Думи не пов'язаний із роботою у сфері, що стосується кримінальної юстиції.
Також в організації зазначили, що 2019 року Дума брала безпосередню участь в агітації за одного з кандидатів у президенти України й дискредитації іншого претендента на цю посаду.
+3 Київ
