Блінкен відповів на запитання, що буде з Україною, якщо військова допомога США припиниться

На запитання, що буде з Україною в разі скасування американської підтримки з імовірним приходом нового президента, Блінкен відповів, що захисний потенціал української держави базується не лише на прямій військовій допомозі від чинної адміністрації.

"Навіть коли ми робимо все можливе, щоб переконатися, що вона має все необхідне для боротьби з російською агресією, що триває, ми також допомагаємо Україні побудувати план, програму на майбутнє. Ми бачимо сильну двопартійну більшість в обох палатах Конгресу за підтримку України. Я вважаю, що ця підтримка збережеться. Будь-яка адміністрація, я думаю, братиме це до уваги", – заявив Блінкен.

Держсекретар закликав оцінювати перспективу й зокрема потенційну реакцію режиму нелегітимного президента РФ Володимира Путіна на ймовірне скасування військової допомоги від США.

"Якщо ми зупинимося, якщо ми дамо задній хід, якщо ми підведемо Україну, що зробить Путін? Тоді він справді посилить агресію і, можливо, дістане шанс досягти успіху там, де досі зазнавав невдачі. Він не зупиниться на Україні. Найімовірніше, він почне нападати й на інші країни регіону, включно із союзниками по НАТО", – наголосив держсекретар США.

Водночас, він визнав, що кожна адміністрація президента США може "встановлювати свою власну політику" і не відкинув, що за нової влади США можуть відмовитися від довгострокової допомоги Україні. Проте, зазначив Блінкен, уже понад 20 країн підписали з Україною 10-річні двостороні безпекові угоди.

"Усі ці країни, включно зі Сполученими Штатами, зобов'язалися допомагати Україні протягом наступного десятиліття нарощувати її стримуючий потенціал, нарощувати її оборону. Якщо ми відмовимося від цього – я вважаю, це можливо... Але, на щастя, у нас є ще 20 з гаком країн – і ми наближаємося до більш ніж 30 – які будуть робити те саме. Це довгострокові зобов'язання перед Україною", – сказав він.

Контекст:

Чергові президентські вибори у США відбудуться 5 листопада 2024 року. Головними претендентами називають чинного главу Білого дому Джо Байдена (офіційно його ще не висунули у президенти) і республіканця Дональда Трампа (партія офіційно висунула його 15 липня).

Трамп критикував виділення $40 млрд допомоги Україні й заявляв, що може закінчити розв'язану Росією війну проти України протягом доби. Він упевнений, що "може вирішити це питання", щойно знову стане президентом США.

Політик також вважає, що Україна не виграє війни проти РФ. 2 липня Politico поінформувало, що Трамп у межах плану щодо України обговорює з Путіним, яку частину окупованих територій може зберегти РФ.

Чи надавати допомогу Україні, вирішує не конкретний політичний діяч, а американський народ, 16 липня заявив спікер Державного департаменту США Метью Міллер, коментуючи ймовірне обрання президентом Трампа, а віцепрезидентом – Джей Ді Венса, противника допомоги Україні. За його словами, "це питання не лише американської громадськості, а й двопартійної більшості в обох палатах Конгресу".