Defence City може дати потужний імпульс українському ОПК, але потребує доопрацювання – експерт
Особливий режим для оборонної промисловості Defence City, який ініціюють народні депутати разом із Міністерством оборони й галузевими об'єднаннями, має потенціал суттєво змінити ситуацію в українському оборонно-промисловому комплексі. Водночас низка норм викликає запитання у представників бізнесу й експертного середовища. Про це пише директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець у своїй колонці.
За його словами, українська оборонна промисловість стрімко адаптується до нових умов після повномасштабного вторгнення, однак досі стикається із численними бар'єрами: недосконалим законодавством, неповороткістю регуляторних органів, браком комплектовання й загрозою обстрілів.
"Аби прибрати ці палки з коліс, запропоновано створити особливий режим Defence City. Він має стати аналогічним "Дія City", який існує для IT-індустрії", – зазначив Згурець.
Він пояснив, що ініціатива передбачає створення переліку підприємств, яким надаватимуть податкові й митні преференції, спрощений доступ до експорту, додатковий захист інформації та інші переваги. Зокрема, підприємства ОПК у межах Defence City можуть звільнити від податку на прибуток (за умови реінвестування й відмови від дивідендів), а також від податків на землю, нерухомість і екологічні збори. Але, на думку експерта, строк реінвестування потребує уточнення, бо, як заявляють окремі підприємства, рік – надто малий період для планування й виконання. Краще збільшити строк до двох років, що дасть простір для маневру в масштабних проєктах.
Ще однією перевагою має стати спрощення митного оформлення.
"Єдиною відомою наявною проблемою є поточна невідомість щодо того, які ці спрощення будуть", – пише Згурець.
Також важливою є можливість експортної діяльності, зокрема технологій. Але це положення зараз містить низку обмежень.
"Щоб це здійснити, має бути відповідний міжвідомчий договір, стороною якого є Міністерство оборони України. Такий механізм суттєво ускладнює створення спільних підприємств. Також передбачається вимога, що дочірня компанія має повністю належати українській. Це виключає варіанти, коли іноземний інвестор узяв би на себе, наприклад, витрати на розгортання виробництва", – написав автор.
На думку Згурця, механізм можна зробити гнучкішим.
"Імовірно, достатньо додати ще одним критерієм рішення компетентного органу виконавчої влади. Таким чином вийшло б уніфікувати підходи з ЄС і забезпечити прозорі й справедливі умови для всіх охочих", – вважає він.
Окрему увагу автор звертає на питання адміністративного впливу МОУ. Саме міністерство формуватиме перелік резидентів Defence City й може виключати підприємства, які порушили умови. Це, за його словами, створює ризик "ручного" управління.
"Можливість впливати на позицію компаній укупі з потребою в міжвідомчих угодах для експорту технологій або серйозними штрафними санкціями створює спокусу маніпулювати підприємствами ОПК для збереження ними їхніх позицій у Defence City", – написав він.
Згурець вважає, що основна загроза ініціативи – це відсутність прозорих критеріїв і механізмів, без цього реалізацію проєкту Defence City може супроводжувати шлейф непорозумінь і взаємних претензій між Міноборони й виробниками. Попри ризики, експерт вважає концепцію перспективною.
"Сама ідея Defence City здатна забезпечити нашому ОПК новий і вкрай потрібний імпульс для розвитку", – переконаний Згурець.
Контекст:
16 липня Верховна Рада України проголосувала в першому читанні за три основні законопроєкти про Defence City.
Законопроєкти передбачають запровадження переліку підприємств ОПК – резидентів Defence City, який формуватиме й вестиме Міноборони. Їм нададуть захист їхньої звітності, податкові пільги, спрощені митні процедури, експортний і валютний контроль, а також підтримку у процесі релокації.