Економіст Савченко: Незахищені статті бюджету створюють ВВП. Через припинення їх фінансування багато бізнесменів збанкрутує G

Економічні проблеми, спричинені карантинними обмеженнями, погіршили фінансове становище бізнесу, але далеко не всі представники приватного сектору, які потребують підтримки, зможуть одержати допомогу від держави, зазначив у коментарі виданню "ГОРДОН" ексзаступник голови правління НБУ, фінансист, економіст Олександр Савченко.

"Виплата грошей бізнесу – правильний крок. Залишається лише одне актуальне питання: як ідентифікувати одержувачів. У нас багато мікробізнесу з реєстрацією підприємства. На Заході, коли видавали таку допомогу під час карантину, кожній людині, яка не працювала на державу, просто на рахунок переказували 70–80% зарплати за останній квартал. У нас же є держсектор, де всі захищені, і приватний сектор, де працює приблизно 8 млн осіб. Багатьох із них ніяк не оформлено. За стандартами ЄС, приблизно 50% населення має працювати і платити податки. Якщо українців 40 млн, то працювати і платити податки мають 20 млн осіб, а насправді працює лише 10 млн осіб. Тобто в нас величезна категорія людей, які борються за своє існування і просто не мають грошей, щоб платити податки. Як правило, вони найбільше страждають від обмежувальних заходів, особливо, якщо живуть у невеликих містах і сільській місцевості", – підкреслив Савченко.

Він зазначив, що поки влада не може коректно розпоряджатися бюджетними грошима.

"Чому збираються платити по 8 тис. грн? Я б робив виплати для більшої кількості людей, але на меншу суму – хоча б мінімальну зарплату в розмірі 5 тис. грн. Тому що реально страждають усі люди, окрім держпосадовців – їхні зарплати захищені, вони місяць тому скасували всі обмеження на зарплати для себе. Тепер на інші статті бюджету не вистачає грошей. Ще одне актуальне питання: де брати гроші. Уже зупинено виплати за незахищеними статтями бюджету. Такі прецеденти були й раніше в нашій історії. За моєї пам'яті три чи чотири рази зупиняли фінансування незахищених статей, але це відбувалося лише в останні два-три тижні року. А тепер це сталося набагато раніше. Моя оцінка – приблизно 150 млрд грн запланованих у бюджеті витрат ми не зможемо проплатити. Це дуже багато, і це сильно вдарить по ВВП як цього року, так і наступного. Поки наша влада не може коректно розпоряджатися грошима і формувати бюджет", – сказав співрозмовник.

За його словами, через припинення фінансування незахищених статей бюджету можуть розоритися приватні підприємства, які виконують роботи для держави.

"Незахищені статті – це все, що не пов'язане з виплатами зарплати, пенсії, соціальних допомог і виплат за боргами. Тобто чиновники свої зарплати отримають – і ті, у кого зарплата 5 тис. грн, і ті, у кого 1 млн грн. До незахищених належать витрати на закупівлю чогось (припустімо, апаратури для лікарень) і підрядні роботи (наприклад, ремонт і будівництво доріг або будівель, фільми не можна знімати тощо). По суті, цей крок позбавляє заробітку тих, хто такі роботи на держзамовлення виконує. У нас традиція така: як правило, люди спочатку виконують роботу, а потім держава її оплачує (якщо це, звісно, не корупційна схема, коли оплата йде наперед). І так затримки з оплати робіт на два-три місяці є звичайною практикою. І тепер виходить, що люди виконали роботу або доправили щось державі, але через припинення фінансування незахищених статей грошей за це не отримають. Як правило, це приватний бізнес і малі підприємці, які виграли тендери. Загалом, ці статті бюджету можна назвати інвестиційними, тому що вони створюють ВВП. Припинення їх фінансування – серйозний удар по ВВП, багато бізнесменів збанкрутує через це", – попередив економіст.

Ще однією проблемою, на його думку, стане анонсоване владою підвищення мінімальної зарплати з 1 січня 2021 року. Воно може посилити кризу управління державними фінансами.

"Багато хто в нас не розуміє, що для маленького села чи міста зарплата в розмірі 3–5 тис. грн уже дає змогу людям виживати. Із 1 січня наступного року мінімальну зарплату підвищать до 6 тис. грн. Багато бізнесів у регіонах не зможе заробити мінімалку. Наприклад, зароблять 3 тис. грн, а податки доведеться платити так, немов заробили 6 тис. Через коронакризу доходи людей падають, тому рішення про підвищення мінімалки абсурдне. Друга проблема у зв'язку з підвищенням мінімальної зарплати – порушення принципу соціальної справедливості. У Європі виходять із того, що пенсія становить 50–60% від рівня мінімальної зарплати. Отже, якщо у нас мінімальна зарплата 5 тис. грн, то мінімальна пенсія має бути 2,5 тис., а не 1,6 тис., як зараз. Якщо зарплата буде 6 тис., мінімальну пенсію мають підвищити до 3 тис. грн. Тому через підвищення мінімальної зарплати лише зросте соціальна несправедливість і навантаження на малий бізнес та самозайнятих людей. Вони будуть платити більше податків. Це ризиковий крок, тому я радив би відкласти підвищення мінімалки і розібратися у фінансах. У нас і так криза державних фінансів, а підвищуючи мінімалку, ми ще більше поглиблюємо її", – резюмував Савченко.

24 листопада президент України Володимир Зеленський повідомив, що найближчим часом до парламенту буде подано законопроєкти, які передбачають низку програм допомоги бізнесу. Як планують, одноразову матеріальну допомогу в розмірі 8 тис. грн отримають фізичні особи – підприємці, які через карантин були змушені закрити свій бізнес, а також наймані працівники, звільнені через обмежувальні заходи. За розрахунками влади, таку допомогу зможе одержати приблизно 1,2 млн осіб. Також передбачено підтримку суб'єктам господарювання для збереження робочих місць і компенсацію витрат зі сплати єдиного соціального внеску для юридичних осіб.

Карантин в Україні діє із 12 березня. 11 листопада Кабмін запровадив "карантин вихідного дня" – він передбачає, що з 00.00 суботи до 00.00 понеділка працюватимуть виключно продуктові магазини, аптеки, транспорт, автозаправні станції та ветеринарні аптеки. Ресторани, кафе або інші заклади громадського харчування будуть працювати тільки на винос.

За даними Держслужби статистики, рівень безробіття в Україні у II кварталі 2020 року зріс. Серед осіб віком 15–70 років він становив в Україні 9,9%, тоді як у I кварталі – 8,6%.

У Державному центрі зайнятості на початку вересня повідомляли, що за період карантину в Україні зареєстровано понад 477 тис. безробітних.