Freedom House відніс Україну до "частково вільних" країн
Українські олігархи мають значний вплив на політику, оскільки фінансово підтримують різні політичні партії, зазначили в організації Freedom House.
Міжнародна правозахисна організація Freedom House віднесла Україну до "частково вільних" країн у доповіді "Свобода у світі 2019", опублікованій на сайті організації.
Цього року загальний бал України погіршився на два пункти і становить 60 зі 100.
"Правозахисні групи задокументували понад 50 нападів на активістів і правозахисників протягом перших дев'яти місяців року. Також мали місце жорсткі збройні напади на ромську меншість із боку націоналістичних угруповань. Розслідування цих випадків узагалі відбувалося тільки після значного тиску з боку громадянського суспільства", – зазначили у Freedom House.
Також наголосили, що, крім заборони Комуністичної партії 2015 року, формальних бар'єрів для створення і діяльності політичних партій немає. Опозиційні групи представлено в парламенті і їхній політичній діяльності переважно не перешкоджають.
У Freedom House заявили, що Росії вдається зберігати вплив на українське політичне життя через окупацію Криму, військову підтримку сепаратистів на Донбасі та введення економічних санкцій.
"Російський вплив на українську політику зменшився після відсторонення від влади [екс-президента України Віктора] Януковича, однак Москва підтримує вплив у деяких східних і південних регіонах, де Опозиційний блок, наступник Партії регіонів Януковича, мав гарні результати на місцевих виборах 2015 року. Люди, що проживають на окупованих частинах Донбасу, перебувають під потужним впливом російської пропаганди та інших форм контролю. Українські олігархи мають значний вплив на політику через фінансову підтримку різних політичних партій", – додали в організації.
Як зазначили у Freedom House, корупція залишається серйозною проблемою. Для її подолання не вистачає політичної волі, незважаючи на сильний тиск із боку громадянського суспільства.
"Антикорупційні органи неодноразово були причетні до конфліктів політичного характеру з іншими державними органами та державними обранцями. Хоча законодавці й [президент України Петро] Порошенко 2018 року ухвалили законодавство, спрямоване на створення довгоочікуваного антикорупційного суду, наприкінці року відбір суддів ще тривав", – підкреслили в організації.
У Freedom House додали, що український медіа-простір демонструє суттєвий плюралізм і, нерідко, критику влади, але "бізнес-магнати з різними політичними інтересами володіють значною кількістю ЗМІ та впливають на них, використовуючи їх як інструмент для просування власних інтересів".
"Порошенко володіє телевізійною мережею "5 канал" і далі ігнорує вимоги з боку груп за свободу преси, згідно з якими він повинен дотриматися заздалегідь даної обіцянки продати мережу", – ідеться в доповіді.
Зазначено, що журналісти в Україні продовжують перебувати під загрозою насильства і залякування. Водночас українські суди і правоохоронні органи іноді не здатні захистити права працівників ЗМІ.
Окупований Крим у доповіді виділили окремо. Його віднесено до невільних територій. Загальний бал Криму порівняно із 2018 роком погіршився на один пункт і становить вісім зі 100.
"Російська окупаційна влада відмовляє в повній реалізації політичних прав усім жителям Криму, але до кримських татар та етнічних українців ставиться з особливою підозрою, і вони стають об'єктами жорсткіших переслідувань, ніж етнічні росіяни", – наголосили у Freedom House.
Також зазначено, що "всі значні політичні рішення ухвалюють у Москві, їх упроваджують представники президента Росії Володимира Путіна в Криму або місцева влада, яка не була вільно обрана і підзвітна Кремлю".
Росію в доповіді віднесено до невільних країн. Її загальний бал порівняно з доповіддю за 2018 рік не змінився і становить 20 зі 100.
100 балів здобуло три країни – Норвегія, Фінляндія та Швеція. У топ-5 потрапили також Канада та Нідерланди. Найгірша ситуація в Сирії, Тибеті, Узбекистані, Еритреї та Південному Судані.
У квітні 2018 року у Freedom House зазначили, що в Україні вперше з часу революції 2014 року помітний спад показників демократичних процесів.