ДБР спростувало інформацію про арешт активів "Прямого" та "5 каналу"
"Арешт на корпоративні права на вказані канали та їхні активи не накладався", – ідеться в повідомленні.
У ДБР наголосили також, що внаслідок судового рішення про арешт майна та корпоративних прав, власником яких є п'ятий президент України, нардеп від "Європейської солідарності" Петро Порошенко, "будь-яких обмежень діяльності засобів масової інформації не відбулося".
У ДБР також зазначили, що рішенням суду заборонено лише відчужувати заарештоване майно, що не позбавляє власника користуватися іншими правами.
Крім того, у ДБР "із метою уникнення маніпуляцій та подальших інформаційних спекуляцій довкола даного кримінального провадження" додали, що арешт накладено винятково на майно та корпоративні права, власником яких, згідно з державними реєстрами, є Порошенко.
У ДБР зазначили, що у кримінальному провадженні щодо закупівлі вугілля з окупованих територій Донбасу підозрювані – двоє народних депутатів, один із яких п'ятий президент України, ексміністр енергетики та вугільної промисловості й топменеджер часів експрезидента України Віктора Януковича.
Печерський райсуд Києва 6 січня задовольнив клопотання про арешт майна Порошенка. В Офісі генпрокурора України уточнили, що суд заарештував майно Порошенка, яке належить йому "на праві власності відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна".
Після цього пресслужба "Європейської солідарності" заявила, що суд заарештував також активи телеканала "Прямий" та "5 каналу". Порошенко продав їх у листопаді 2021 року через закон про олігархів холдингу "Вільні медіа". Серед власників медіахолдингу – дві компанії та дев'ятеро осіб, зокрема народні депутати від "Європейської солідарності" Ірина Геращенко, Вікторія Сюмар, Володимир Ар'єв, Ірина Фріз.
Контекст:
20 грудня Порошенка повідомили про підозру в держзраді та сприянні діяльності терористичних організацій у справі про постачання вугілля з ОРДЛО у 2014–2015 роках. Його адвокат говорив, що підозру "засунули в щілину хвіртки". За три дні до цього Порошенку намагалися вручити повістку про виклик до Державного бюро розслідувань у цій справі, але він сів в автомобіль і поїхав, а пізніше того самого дня вилетів з України.
"Порошенко категорично відкидає звинувачення з боку влади і вважає їх класичним взірцем сфабрикованих, політично вмотивованих справ і чорного піару проти політичних опонентів", – заявили в партії "Європейська солідарність".
21 грудня Порошенко записав відеозвернення, у якому пообіцяв "не надати Офісу президента подарунка" та повернутися до України в січні. Пізніше він уточнив, що повернеться до України 17 січня.
У межах цієї справи 8 жовтня нардепа, лідера політради партії "Опозиційна платформа – За життя" Віктора Медведчука повідомили про підозру в держзраді та підтримці тероризму.
За даними слідства, за час існування схеми терористів "ДНР" та "ЛНР" профінансували на понад 200 млн грн. Венедіктова повідомляла, що у справі фігурують ексрадник міністра енергетики Сергій Кузяра, а також "вищі посадові особи країни, Нацбанку тощо, керівники проросійських терористів на окупованих територіях, представники влади РФ".
Наприкінці листопада 2021 року суд дозволив затримати в межах цієї справи як підозрюваного колишнього міністра енергетики та вугільної промисловості України Володимира Демчишина.