Україна почала експертизу "білоруських записів" про вбивство Шеремета – Антон Геращенко

Українські експерти проводять експертизу аудіозаписів розмов імовірно керівництва КДБ Білорусі в межах розслідування справи щодо замовників убивства журналіста Павла Шеремета, заявив заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко в ефірі "Громадського радіо".

За словами Геращенка, експертизу голосів проводять в Україні українські фахівці з фоноскопічних експертиз. "Для зразка, якщо не можна людину для цього опитати особисто, братимуть якийсь її публічний виступ і порівнюватимуть із записом. У цьому випадку доведеться йти таким шляхом. Експерти потребують часу, це складна технічна та експертно-розумова робота", – сказав заступник міністра. Результат дослідження, за його словами, буде відомо за кілька тижнів, можливо, за місяць.

Він зазначив, що оскільки злочин було скоєно на території України, то і розслідування має проводити Україна, а інші країни можуть лише сприяти в розслідуванні у межах міжнародної правової допомоги.

"У випадку з Білоруссю у мене є сумніви, що вона сприятиме цьому розслідуванню. Хоча було б добре після встановлення особи, яка присутня на плівках, її допитати. Але у мене є великі сумніви, що нам це дозволять зробити. Та сама історія зі свідками. Країна може відмовити в допиті свідків, і тут немає варіантів для примусу", – сказав Геращенко.

Заступник міністра додав, що українські слідчі мають намір допитати людину, яка опублікувала записи, щоб дізнатися більше про обставини, за яких їх зробили. Зараз погоджують дату і час зустрічі. Це відбувається із залученням третьої сторони – правоохоронних органів країни, на території якої відбудеться допит, оскільки країна має офіційно це дозволити.

Бельгійське видання EUobserver 4 січня 2021 року опублікувало аудіозаписи розмов колишнього голови КДБ Білорусі Вадима Зайцева, у яких, зокрема, обговорювали можливість вбивства Шеремета. Як стверджує видання, розмови записували прихованим пристроєм 11 квітня 2012 року під час інструктажу співробітників контртерористичного підрозділу КДБ "Альфа" в мінському офісі Зайцева. Як зазначив Зайцев, завдання з організації політичних убивств перед КДБ поставив безпосередньо президент Олександр Лукашенко і виділив на це $1,5 млн.

Аудіозаписи передав журналістам колишній співробітник спецсил МВС Білорусі Ігор Макар. Він заявив про готовність особисто свідчити у справі про вбивство Шеремета. Макара у статусі свідка запросили на допит в Україну.

Заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко заявив, що ця версія ніяк не впливає на статус підозрюваних у справі Шеремета, оскільки "стосується можливих варіантів того, хто був замовником вбивства, а не його виконавцем".

Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві унаслідок підриву машини, що належала співзасновниці видання "Українська правда", цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, вчинене у  спосіб, небезпечний для життя багатьох людей.

12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. Пізніше того самого дня Нацполіція назвала імена ймовірних причетних: це музикант і доброволець Андрій Антоненко, військова медсестра Яна Дугарь, а також лікарка і волонтерка Юлія Кузьменко. Усіх їх заарештували. Фігуранти заявляють, що не причетні до вбивства Шеремета.