Голова НАЗК звернувся до Венедіктової та голови Верховного Суду через закриття судами справ про конфлікт інтересів
Голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков звернувся до генерального прокурора України Ірині Венедиктової і голови Верховного Суду Валентини Данішевської через закриття судами проваджень про конфлікт інтересів, повідомила пресслужба НАЗК 14 грудня.
У релізі написано, що Конституційний Суд України своїм рішенням №13-р/020 27 жовтня позбавив НАЗК можливості складати адмінпротоколи про конфлікт інтересів.
"Однак статті Кодексу України про адміністративні порушення (КУпАП), якими передбачаєтья відповідальність за такі порушення, залишаються чинними. Незважаючи на це, окремі суди почали закривати справи про конфлікт інтересів на підставі рішення КСУ", – повідомили в НАЗК.
У Нацагенстві пояснили, що Новіков у листах до Венедіктової і Данішевської просить донести до прокурорів і суддів цю інформацію.
У листах, оприлюднених НАЗК, Новіков заявляє, що окремі суди помилково посилаються на це рішення КСУ, коли закривають провадження про конфлікт інтересів.
"Протоколи, складені з дотриманням вимог ст. 254–257 КУпАП посадовими особами Національного агентства, уповноваженими на те наказом голови Національного агентства або рішенням Національного агентства відповідно до положень ч. 1 ст. 13 закону ["Про запобігання корупції"], є належними і допустимими доказами", – пише він.
У НАЗК заявили, що зараз у судах розглядають 130 справ за такими протоколами.
"Серед цих протоколів 16 складені щодо народних депутатів України, 11 – щодо високопосадовців (члена Центральної виборчої комісії, заступників міністрів, голови та заступника голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України). Рішенням КСУ №13-р/2020 не визнавалися неконституційними норми закону "Про запобігання корупції", порушення яких є підставою для адміністративної відповідальності за вказаними статтями. Незважаючи на це, сьогодні НАЗК зафіксувало одразу декілька випадків закриття зазначених справ навіть без з'ясування обставин правопорушення", – додали в Нацагентстві.
Рішення №13-р/2020 КСУ ухвалив 27 жовтня. Суд скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за скоєння таких правопорушень.
НАЗК у зв'язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи".
Тупицький заявляв, що НАЗК спеціально "розігнало ситуацію", суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.
29 жовтня після засідання РНБО, виконуючи розпорядження Кабміну, НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
Того самого дня президент України Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, яким пропонують визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень весь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить двом статтям Конституції України. Він стверджує, що зміна складу КСУ може привести до порушення територіальної цілісності України. Він також не відкидав, що проти нього можуть організовувати різні провокації, наприклад, йому можуть підкинути російський паспорт або гроші.
3 листопада Рада закликала 11 суддів КСУ, які голосували за скасування частини антикорупційних норм, піти у відставку. 4 листопада 226 нардепів підписали і передали у КСУ заяву із закликом до суддів добровільно скласти повноваження.