Венеціанська комісія оприлюднила другий терміновий висновок щодо реформи КСУ, рекомендує змінити закон
У другому терміновому висновку щодо реформи Конституційного Суду України Венеціанська комісія розглядає рішення КСУ від 27 жовтня 2020 року як вказівку на те, що реформа КСУ є виправданою.
У документі, опублікованому 10 грудня, ідеться, що з урахуванням кризи, яка склалася після цього рішення, Венеціанська комісія рекомендує Україні змінити закон про КСУ.
Зокрема, українській владі радять звузити обсяг рішень Конституційного Суду конкретними питаннями, які викладено в депутатських поданнях, і зобов'язати КСУ пояснити конкретні причини кожного положення, яке він оголошує неконституційним.
Окрім того, Венеціанська комісія говорить про необхідність урегулювати дисциплінарну процедуру щодо суддів у законі про КСУ і конкретніше прописати визначення конфлікту інтересів.
Можливість повторного розгляду справи в Конституційному Суді має бути встановлено тільки в тому разі, якщо встановлено, що суддя, ухвалюючи рішення, порушив законодавство. Як приклад у висновку наводять одержання хабаря.
Україні рекомендують створити орган із добору кандидатів у судді КСУ із залученням міжнародних експертів, щоб "забезпечити моральні та професійні чесноти кандидатів"
Також Венеціанська комісія рекомендує терміново заповнити вакансії у КСУ.
Із метою деполітизації складу КСУ суддів за парламентською квотою мають обирати кваліфікованою більшістю, вважають у комісії.
"У процесі реформи Конституційного Суду необхідно належно консультуватися з ним щодо всіх аспектів реформи. З огляду на специфіку ситуації в Україні, Конституційний Суд має виявляти певну стриманість, якщо зміни будуть оскаржувати у КСУ. Венеціанська комісія готова надати сприяння в цьому питанні", – додали автори висновку.
Перший терміновий висновок, що стосується КСУ, Венеціанська комісія оприлюднила 9 грудня. Комісія розкритикувала рішення КС України про скасування частини положень антикорупційного законодавства, але підкреслила: конституційної ролі КСУ мають дотримуватися і Верховна Рада має виконати рішення, зберігаючи громадські інтереси, такі як боротьба з корупцією, зокрема в судовій системі.
Обидва висновки Венеціанська комісія підготувала на запит президента України Володимира Зеленського.
Представник президента у КСУ Федір Веніславський заявив, що комісія підтвердила тези, озвучені главою держави.
Конституційний Суд України 27 жовтня 2020 року скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.
Після рішення КСУ в Україні почалася конституційна криза. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) у зв'язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи".
Голова КСУ Тупицький сказав, що НАЗК спеціально "розігнало ситуацію", суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.
29 жовтня після засідання РНБО, виконуючи розпорядження Кабміну, НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
29 жовтня Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №4288, яким пропонує визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень увесь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Голова КСУ Олександр Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить Конституції.
Представники Ради Європи 31 жовтня розкритикували законопроєкт Зеленського. У відповідь НАЗК заявило, що Конституційний Суд принаймні двічі порушив Конституцію України. 9 грудня Зеленський закликав Раду не розглядати його законопроєкт до рішення Венеціанської комісії.
КСУ складається з 18 суддів – по шість призначають президент України, Рада і з'їзд суддів України. Наразі у відомстві працює 15 суддів. Із трьох вакантних посад дві призначають за квотою Верховної Ради. Цих вакансій не заповнюють уже приблизно рік, розповідав Тупицький. На засіданні 6 листопада парламент не зміг призначити суддів за своєю квотою.