$39.22 €42.44
menu closed
menu open
weather +10 Київ

Зеленський попросив Раду поки не розглядати його законопроєкт про перезавантаження КСУ – Офіс президента

Зеленський попросив Раду поки не розглядати його законопроєкт про перезавантаження КСУ – Офіс президента Зеленський просить Раду поки не виносити в зал його законопроєкт про заміну складу КСУ
Фото: ЕРА
Президент України Володимир Зеленський попросив Верховну Раду не розглядати його законопроєкт про перезавантаження Конституційного Суду України до одержання висновків Венеціанської комісії, повідомили в Офісі президента.

Законопроєкт №4288 "Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства", який президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради 29 жовтня як невідкладний, спрямований "тільки на те, щоб відновити довіру громадян до конституційного судочинства".

Про це Офіс президента заявив 9 грудня у Facebook.

У пресслужбі глави держави повідомили, що Зеленський просить Раду поки не розглядати його законодавчої ініціативи.

"Глава держави звернувся з проханням до парламенту не розглядати цей законопроєкт до того моменту, як отримаємо висновки Венеціанської комісії щодо ситуації, яка склалася після знищення суддями Конституційного Суду України системи контролю за електронним декларуванням у нашій державі, та щодо самого цього рішення", – ідеться в релізі.

Висновки Венеціанської комісії очікують одержати наприкінці цього тижня, повідомили в ОПУ.

Конституційний Суд України 27 жовтня 2020 року скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.

Частина суддів КСУ цим рішенням "зробили фактично неможливою повагу й довіру" до їхньої діяльності, зазначили в ОПУ і додали, що "не можуть із цим змиритися".

"У будь-якому цивілізованому демократичному суспільстві повага й довіра до органу конституційної юрисдикції має бути безумовною. Ми прагнемо до цього і в Україні", – додали в Офісі президента.

Після рішення КСУ від 27 жовтня в Україні розпочалася конституційна криза. Національне агентство з питань запобігання корупції у зв'язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи".

Голова КСУ Тупицький сказав, що НАЗК спеціально "розігнало ситуацію", суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду передбачало необхідності закривати реєстр.

29 жовтня після засідання РНБО, виконуючи розпорядження Кабміну, НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.

Того самого дня Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №4288, яким пропонує визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень увесь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить двом статтям Конституції України.

Представники Ради Європи 31 жовтня розкритикували законопроєкт Зеленського. У відповідь НАЗК заявило, що Конституційний Суд принаймні двічі порушив Конституцію України. Тупицький заявив, що зміна складу КСУ може призвести до порушення територіальної цілісності України. Він також не відкинув, що стосовно нього можуть вести різні провокації, наприклад, йому можуть підкинути російський паспорт або гроші.

Тоді ж спікер Верховної Ради Дмитро Разумков зареєстрував законопроєкт про відновлення дії окремих положень закону України "Про запобігання корупції". 3 листопада документ підтримав профільний комітет.

226 нардепів підписали і передали в Конституційний Суд України заяву із закликом до суддів добровільно скласти повноваження. Водночас наголошують, що вона стосується не всіх суддів: депутати мають намір добитися відставки 11 суддів, які підтримали рішення про скасування частини положень антикорупційних законів.

4 грудня Верховна Рада ухвалила закон, який вводить покарання за недостовірне декларування. Він передбачає штрафи, громадські роботи та обмеження волі, але не позбавлення волі, як було раніше. У НАЗК закликали президента ветувати документ.