Боррель – Шмигалю: Закон про декларування не має необхідного ефекту для запобігання корупції в Україні

Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель під час телеконференції закликав прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля продовжувати зусилля щодо зміцнення верховенства права і боротьби з корупцією. Про це 8 грудня повідомили у зовнішньополітичній службі ЄС.

Боррель підкреслив важливість відновлення в Україні кримінальної відповідальності за внесення неправдивої інформації в е-декларації.

За його словами, ухвалений нещодавно Верховною Радою України закон про декларування не дає необхідного ефекту для запобігання корупції.

"Верховний представник підкреслив важливість відновлення кримінальної відповідальності за неправдиве декларування. Він зазначив, що нещодавно проголосований закон про декларації хоча і є кроком у правильному напрямку, однак має низку недоліків і не створює необхідних запобіжників для стримування та запобігання корупції", – зазначили у пресслужбі.

Розмова відбулася замість відкладеного через COVID-19 засідання Ради асоціації Україна – ЄС. У ній також брали участь єврокомісар із європейської політики сусідства та перемовин про розширення Олівер Варгеї та віцепрем'єрка України з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина.

Законопроєкт №4460-д Верховна Рада ухвалила 4 грудня. Документ запроваджує покарання у вигляді штрафів і обмеження свободи за недостовірне декларування, але не передбачає позбавлення волі, як було раніше. Він встановлює як адміністративну, так і кримінальну відповідальність.

Голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олександр Новіков надіслав президенту України Володимирові Зеленському лист із проханням накласти вето на цей закон, оскільки він не передбачає позбавлення волі для посадових осіб, які навмисне не подають декларації або вказують у ній неправдиві дані. На думку Новікова, це суперечить загальноприйнятій міжнародній практиці.

Конституційний Суд України (КСУ) 27 жовтня скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.

У "Великій сімці" та Євросоюзі висловили стурбованість цим рішенням. Посол України в ЄС Микола Точицький у листі до Стефанішиної повідомив, що рішення КСУ може стати причиною припинення безвізового режиму з Євросоюзом.

НАЗК у зв'язку з рішенням КСУ 28 жовтня закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їхню перевірку, зберігання та оприлюднення. Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи".

Голова КСУ Олександр Тупицький сказав, що НАЗК спеціально "розігнало ситуацію", суддя КСУ Ігор Сліденко заявив, що рішення суду не передбачало необхідності закривати реєстр.

29 жовтня після засідання Ради нацбезпеки і оборони України, виконуючи розпорядження Кабміну, НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.

Того самого дня Зеленський зареєстрував у Раді законопроєкт, яким пропонував визнати неправомірним рішення КСУ, позбавити повноважень весь склад суду і призначити новий, а також забезпечити безперервність дії антикорупційного законодавства. Тупицький заявив, що цей проєкт закону має ознаки конституційного перевороту і суперечить двом статтям Конституції України.