+30 Київ
Голова Конституційного Суду України Олександр Тупицький 30 жовтня на брифінгу розповів, що КСУ неодноразово "спонукали" розтлумачити ст. 106 Конституції України щодо повноважень президента. Про це повідомляє кореспондент видання "ГОРДОН".
Він сказав, що так здійснювали спроби розширити повноваження президента, що може призвести до зміни конституційного ладу. Зокрема, до такого кроку вдавався експрезидент Віктор Янукович, зазначив Тупицький.
"Якщо тлумачити не буквально, то особливо в певні пункти, які визначені категорично про призначення тих чи інших осіб на керівні посади, можна одним рішенням Конституційного Суду змінити конституційний порядок у країні. Ми на це не підемо ніколи. Ніколи. Таке питання обговорювалося, це відповідь усього Конституційного Суду України", – підкреслив він.
Тупицький зазначив, що Конституційний Суд можна реформувати.
"У [Раді національної безпеки], як я із преси читаю, кажуть: "Невідомо, чого чекати завтра від Конституційного Суду". А має бути відомо? Кому? Напевно, є бажання створити новий Конституційний Суд, який буде повідомляти. Чи будуть ці рішення конституційними? Важко сказати. Тоді потрібно міняти закон про Конституційний Суд, Конституцію. Можна реформувати, але в конституційний спосіб. Навіть приймаючи нову Конституцію у 2016 році, зміни до Конституції, Конституційний Суд вивели із системи правосуддя і виділили в окремий – 12-й – розділ Конституції. На мою думку, це правильно", – сказав суддя.
Він вважає, що внаслідок реформи 2016 року КСУ став "балансом" над гілками судової влади.
Тупицький сказав, що законопроєкт "Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства" (проєкт закону пропонує припинити повноваження чинного складу КСУ і набрати новий), який президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради 29 жовтня, має ознаки конституційного перевороту.
"Що значить замінити повний склад Конституційного Суду? Він змінюється постійно. Сьогодні влада повинна заповнити три вакансії – і він уже буде інший. Протягом наступних років при цій каденції влади – до п'ятирічного строку – зміниться ще п'ять суддів. Разом вісім. Вісім провладних може бути суддів. І це нормально. До чого призводить повна заміна? По-перше, порушується принцип незмінності влади. По-друге, уявіть, що одна область раптом скористається такою можливістю й обласна рада – зараз якась нова – прийме рішення про самовідокремлення від територіальної цілісності України. Чи реально це? А чому ні? Що на Сході, що на Заході може бути реально. Вирішити це питання без Конституційного Суду неможливо. А його немає", – додав голова КСУ.
Він сказав, що протягом останнього року не призначають трьох суддів КСУ.
"Мета цього всього – створити нейтральний, слухняний, кнопковий суд: натиснули кнопку – там справа, підійміть її, розгляньте, відпочивайте. Відпустили кнопку. Натиснули кнопку – знову справа. Тоді всі знають, не треба і доповідати. Невідомо, чого завтра чекати від КС? При кнопковій системі все буде спрогнозовано, що і як розглядає суд. Цього хочуть наші європейські донори, на що вони витрачають великі кошти? Я сумніваюся, я мав можливість спілкуватися з ними особисто", – підсумував Тупицький.
27 жовтня 2020 року Конституційний Суд скасував частину положень антикорупційних законів і вказав, що встановлення кримінальної відповідальності за декларування свідомо недостовірних даних, а також умисне неподання декларацій є надмірним покаранням за вчинення таких правопорушень.
У "Великій сімці" та Євросоюзі висловили стурбованість цим рішенням. Посол України при ЄС Микола Точицький у листі до віцепрем'єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної повідомив, що рішення КСУ може стати причиною припинення безвізового режиму з Євросоюзом.
28 жовтня Нацагентство з питань запобігання корупції у зв'язку з рішенням КСУ закрило доступ до реєстру електронних декларацій і припинило їх перевірку, зберігання та оприлюднення. Голова агентства Олександр Новіков назвав рішення КСУ "нищівною поразкою антикорупційної реформи". У НАЗК вважають, що судді КСУ ухвалили рішення про неконституційність кримінальної відповідальності за недостовірне декларування у власних інтересах, оскільки в деклараціях двох із них агентство раніше виявило ознаки подання неправдивої інформації.
Під час екстреного засідання Ради національної безпеки і оборони 29 жовтня Зеленський анонсував внесення до Верховної Ради невідкладного законопроєкту про відновлення доброчесності конституційного судочинства. Того самого дня законопроєкт зареєстрували в парламенті.
Після засідання РНБО на виконання розпорядження Кабміну НАЗК відкрило доступ до реєстру електронних декларацій.
